Ольга Обська - Приречений кохати, або Надія короля Ерланда, Ольга Обська

— Навіщо йому це? — тільки й залишилося запитати Надії.

— Наші закони наказують королю одружитися до досягнення тридцятирічного віку. Але це ще не все. Він має взяти за дружину ту, кого назве придворний астролог.

Це що виходить? Леді у пляжних шортах натякає, що її племінник — король? Оце розмах! Але чому ж бідоласі треба одружитися з протеже астролога?

— Астролог називає наречену короля лише після того, як ретельно вивчить розташування світил на астрологічній мапі. Він не сам обирає, він просто озвучує волю небес, — пояснив "лампасоносець". — Не послухатися волі небес не можна.

— Бо тоді на королівство посипляться нещастя? — здогадалася Надя.

Адже саме так пояснюють усі безглузді традиції у всіх культурах. Якщо розумних аргументів немає, у хід ідуть ірраціональні страшилки. А бідолашному королю віддуватися?

— Так, — коротко кивнув джентльмен. — Нещастя. Але в історії Тай-Наїля ще не було такого прецеденту, щоб нареченою короля зірки назвали представницю іншого світу. Весь королівський двір шокований.

— І передусім, мабуть, король?

— Так, Ерланд теж... дещо спантеличений, — ухильно відповіла леді.

Отже, майбутнього клієнта Надії звуть Ерланд? Розкотисте ім’я, що чіпляється за язик. Мабуть, належить такій же непростій людині.

— От ви і повинні переконати Його Величність, що землянки не такі вже й страшні. І навчити поводитися з представницями вашого світу, — продовжила леді. — Ерланд не повинен відчувати дискомфорт, коли настане час познайомитися з нареченою.

— Він досі не знайомий з нареченою???

Королю за місяць одружуватися, а він ще й не бачив з ким?

— Знайомство відбудеться, щойно ви вирішите, що Ерланд до цього готовий, — відповів на подив Надії "лампасний".

— А наречена? Вона готова? Вона, взагалі, в курсі, що там у вас в Тай-Наїлі коїться?

— Вона все знає і згодна стати дружиною Його Величності, — запевнила володарка квітчастих шортів.

Вже легше.

— Нам би хотілося, щоб ви розпочали сеанси з сьогоднішнього чи, у крайньому випадку, завтрашнього дня, — у голосі «лампасоносця» проскочили командні нотки. — Ви ж самі розумієте, що час украй важливий.

Так. Надя розуміла причину поспіху. За задумом парочки вона має зіграти роль блискавковідводу та одночасно піддослідного кролика. Прийняти весь гнів монарха з приводу ситуації, що склалася, на себе, дати тому можливість випустити пару, а заразом потренуватися спілкуватися з землянками. А потім, коли він трохи освоїться і змириться, його увазі представлять наречену. Угу, геніальний план.

— То коли ви почнете? Сьогодні чи завтра? — тепер жінка в шортах теж вирішила продемонструвати вміння тиснути на співрозмовницю.

— Хіба я вже погодилася? — остудила їхній запал Надя.

— А що вас не влаштовує? Зарплатня? — продовжувала насідати леді. — Якщо сеанси пройдуть успішно та дадуть результат, ми подвоїмо суму гонорару.

— Не в зарплатні справа ...

— Надіє, — перебив «лампасний». Його голос знову звучав лагідно. І навіть з якимось сумом. — Наш племінник опинився в непростій ситуації і потребує допомоги, — він поліз у нагрудну кишеню сорочки, витягнув невеликий портрет і поклав його перед Надею. — Ви допоможете?

Вона взяла картину до рук. Чомусь очікувала побачити гламурного красеня, розпещеного та зарозумілого. Але ні. Чоловік, який дивився на неї з полотна, був величний як скеля, монументальний, могутній, грізний у несподіваному спокої. У ньому відчувалася дика міць. Погляд твердий та впевнений. Він зовсім не був схожий на людину, яка потребує допомоги психолога. Скоріше справляв враження того, хто знає, що робити. Того, на кого неможливо вплинути. Того, чиї рішення неможливо оскаржити.

— Ерланд п'ятий, король Тай-Наїля, — з ноткою гордості пояснила дама в шортах, ніби Надія і так не зрозуміла, що це портрет їхнього племінника. — То ви допоможете?

— Ні, — треба було закінчувати весь цей цирк.

— Чому?

— Я вам не вірю, — посміхнулася Надя. — Пожартували і годі.

Вона не знала, навіщо парочці знадобився цей розіграш. І хоч брати участь у ньому було весело (захопливу історію вони вигадали про Тай-Наїль), але спектакль трохи затягнувся.

— Це єдина причина, через яку ви відмовляєтеся? — спитав джентльмен, пильно дивлячись їй у вічі.

— Хіба цього мало?

— Але якби ви повірили нам, якби все, що ми розповіли, виявилося правдою, ви погодилися б?

У цьому суто теоретичному питанні проглядався виклик. Чи погодилася б Надя консультувати з сімейних питань короля з паралельної реальності? Давати якісь поради цій монументальній брилі, здатній прибити одним поглядом? Та запросто!

— Погодилася б.

Вона ще не встигла доказати, як «лампасний» несподівано голосно грюкнув долонею по столу. Цей різкий звук ніби послужив сигналом. Двері відразу відчинилися, і в кабінет зайшов вахтер. Той самий, з інтелігентною борідкою, який чергував на вході. Лише тепер, побачивши його на повний зріст, Надя помітила, що одягнений він був не менш дивно, ніж парочка. Зверху — вкрай мила теніска, зате знизу — бордові шаровари. Все зрозуміло — троє приколістів вирішили трохи повеселитися.

— Вона згодна, — кивнула леді, а потім, звертаючись до Надії, представила: — Наш придворний магістр таємних наук.

Вахтер клацнув вимикачем. Кабінет миттєво огорнула повна темрява, ніби разом із електричними світильниками згасло й сонце…