ДМИТРО АЗАЛІЯ КУПЕЦЬ - Казки СвятІ 2 , ДМИТРО АЗАЛІЯ КУПЕЦЬ

ПРИГОДИ СПОРІДНЕНИХ ДУШ

                             ПРИГОДИ СПОРІДНЕНИХ ДУШ

  Люблячі Споріднені Душі: ДМИТРО і АЗАЛІЯ та ЛЮБОВ і МАРІЯ і РАФАЇЛ — вирушили у подорож — до лісу хвойного ялин високих у долині — перед поле ріпака в долині річки гірської, а після грози — дощу — ялини гарні пахнуть дуже приємною свіжістю хвойною: про  — це мовив ДМИТРО Люблячий, а його жінка Марія мовила Любляче, як і він: — Любі, давайте відпочивати гарно. Рафаїл Архангел Святий мовив щиро і Любляче: — І у відпочинку цьому — ми споріднені душі — давайте збирати гриби — адже тут ростуть білі гриби й так відпочинемо ліс чистий. АЗАЛІЯ мовила Любляче: — Це наші пригоди Споріднених Душ. І най вони — вийдуть Дивовижні як ЛЮБОВ ЛАГІДНА.

  Святі ці зайшли глибше в ліс — а там дуже красиво і повітря таке чисте, як дух чистий.

  У лісі побачили білку, яка прибігла до них і мовила щиро: — Привіт, Святі, збирайте гриби — а Я збиратиму горіхи. — і побігла.

  Йдуть далі і знайшли білі гриби — і назбирали їх зо 13 — кожен у кошик, бо тут багато грибів під ялинами де гілля високо вгорі, а знизу казковий мох зелений.

  ДМИТРО з’їв — цей гриб білий — і Рафаїл мовив щиро: — ДМИТРО, цей гриб зачарований — не їж його, Я — це відчув. ДМИТРО мовив здивовано із переживанням: — І, що ж тепер зі мною буде? Азалія сміється весело і мовила щиро та чесно: — Тепер — ти моє Я чоловіче — зачарований будеш. Марія Споріднена Душа ДМИТРО мовила Любляче: — ДМИТРО мій Люблячий — Я твоя Любляче жінка Марія — розчарую тебе своєю ЛЮБОВ ЖІНОЧОЮ. ДМИТРО мовив щиро: — О, моя Люба, Марія — зворушилося моє серце від твоєї Любові — і ти його розчарувала Любов’ю щирою і чистою — моє Любляче серце, бо від зачарованості — мене тягнуло до інших душ…   Марія мовила: — Я рада і щаслива за нас — що ЛЮБОВ все може. А Рафаїл наш — всі гриби тут зачаровані? Рафаїл мовив щиро: — Не всі — лиш деякі — один ДМИТРО, що взяв його — а, що назбирали гриби білі без чар — збираємо гриби білі далі — і Я перевірятиму і ви — Даром Святого Духа Чутливість Відчуттів — чи вони чисті. А тепер — знайдемо — тут відьму, яка їх зачарувала. Інші його рідні душі погодилися і пішли дальше в лісі великому, а з поля запах ріпака олійний — перебив хвойний ліс гарний.

  Люблячі йшли й дійшли до хатини в лісі і зайшли туди й побачили руду відьму з зелені горіхові очі — молоду і красиву. А Рафаїл Архангел — своєю слою — стиснув її тіло — Безмежною силою своєю — і тисне їй кістки — на відстані — відьма закричала, а Рафаїл мовив щиро і Любляче: — Покайся — І Я заберу твій гордий ум — і дам тобі чистий ум. Я знаю — це ти зачарувала гриби!  Відьма, що зветься Адельміна скрикнула голосом каяття: — О, Святий, Архангел Рафаїл — каюся! Я відрікаюся гордого ума і віддаю його тобі! А тепер дай мені чистий ум, який Я відчуваю — ви всі Святі маєте! Рафаїл мовив Любляче: — Я знищив — твій гордий ум — Адельміно і влив у тебе — чистий ум Святий, як у нас — насолоджуся ним, але не будь відьмою, а буль праведною — безгрішною Святою, бо, якщо згрішиш — то Гордий ум вернеться у тебе, а, як не згрішиш —  то Гордий ум вернеться у тебе, а, як не згрішиш —  то будеш вічно чистою, як лілея.                                       

                                          ПРИГОДИ АБСОЛЮТНОЇ ЧИСТОТИ

  АЗАЛІЯ Свята Я жіноче ДМИТРО Люблячий є на річці Стрий з ДМИТРО і МАРІЯ та їх діти Рафаїл і Розалія  — і вона Дух Свята — Божество у ДМИТРО всередині разом  з ЖИТТЯ ДЖЕРЕЛА ЛЮБОВ його Я інше і теж жіноче — влила ( після плавання в чистій річці у, якій відчули щастя) Абсолютну Чистоту — у ЛЮБОВ СПІРАЛЬ відчуття – емоційне — і ЛЮБОВ з Абсолютної Чистоти — породила Жінку Святу х чисті очі і біла шкіра й чисте волосся й ругле лице і вона мовила щиро і Любляче: — Дякую, що сотворили мене — мене звати Альная жінка і Я Свята! АЗАЛІЯ мовила Любляче: — Жінко Альная Свята живи вічно в Любові — бо  ЖИТТЯ в Любові — це щастя і щасливою тебе зробить!

  Далі АЗАЛІЯ Свята — влила відчуття духовне Абсолютна Чистота — у відчуття ЛЮБОВ БЕЗМЕЖНА, ЛЮБОВ ЖЕРТВЕННА, ЛЮБОВ всією силою єства — і ЛЮБОВ БЕЗМЕЖНА — породила — звіра — це з кругла голова біла і тіло, як в кота з хвіст, очі блакитні красиві — але — цей звір не м’явкає, а акає. А з ЛЮБОВІ всієї сили — вийшло з Абсолютної Чистоти — дерево велике з листя зелено = бузкові — гілля хвилясті карі з прямого стовбура світлого карого, як всередині білі — а на смак солодка радість із відтінком потужної Любові. А із Абсолютної Чистоти — у відчуттів — ЛЮБОВ ЖЕРТВЕННА — найбільша ЛЮБОВ всесвіту, яка існує і за, яку більшої Любові немає, бо вона найсильніша і найбільша — і породила — всесвіт — новий — подібний до раю і бо є раєм тільки — ц цьому новому всесвіті переважає ЛЮБОВ і її Абсолютна Чистота та є ці звірі і дерева — плоди Абсолютної Чистоти — шедевральні і добрі і чисті та сильні, як життя духовне. Марія Любляча мовила Любляче: — ЛЮБОВ — це всесвіт, а чари ЛЮБОВІ — це шарм Життя, бо ЛЮБОВ є Життям вічним, а життя вічне — це рай! А плоди Абсолютної Чистоти і Любові Святої — це Рай, бо приємні — ці дерева і звірі і всесвіт новий Безмежний, який живе між все світами різноманітними, а всесвіт ЛЮБОВІ і Абсолютної Чистоти — вибрав свій колорит собі — це Люблячий тон життя — і сам позитив — вічний, як ЛЮБОВ позитивна Свята!

                          ЖИВІ ТРОЯНДИ І СЯЮЧІ ЗОРІ

  Любляча Розалія Свята подорожує — духом своїм — бо її несе Дух АЗАЛІЯ Свята — і принесла її в долину троянд де ростуть — найрізноманітніші троянди  — від червоних і до білих. А над полем троянд — над кожною трояндою — сяє її зірка — над рожевою трояндою — сяє рожева зірка в Небі, а над червоною — червона, над блакитною — блакитна троянда — над жовтою жовта — над зеленою зелена, над фіолетовою — фіолетова. Розалія мовила здивовано і щиро та Любляче: — Я здивована цій красі. Кожна троянда — має свою зірку, а кожн7а зірка має свою троянду — це Геніально і дивовижно — красиво. АЗАЛІЯ Свята мовила Любляче: — Розалія Люба, а тепер — підійдемо до троянд у цій ночі спокійні де на кожну троянду — сяє її зірка. Розалія мовила: — Ну — то підійдемо. Вони підійшли — і відчули Гармонію Любові енергійну силу між трояндами і зорями їх. Розалія мовила Любляче: — Гармонія їх життя — це щасливий ритм життя.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍