Олена Зацепіліна - Поруч з тобою , Олена Зацепіліна

Сьогоднішній день – день її від'їзду – розпочався зі дзвінка подруги Олі.

- Добрий ранок, сонько! Ти вже спакувала усі речі, а то в мене великі плани на той час, що залишився до твого від’їзду?

- Олю, які плани, якщо увечері до аеропорту?

- Увечері, а не зараз. Ти ще не поїхала, а я вже сумую. Отже, твій прямий обов'язок - це провести вільні години з найкращою подругою.

- А в тебе дуже великі плани?

- Величезні! Якщо вже пропустиш мій день народження, то хоча б допоможеш до нього підготуватися. Нічого серйозного: виберемо декілька локацій для святкування та трішки розважимося.

- Впевнена, що сьогодні це доречно?

- А коли ж ще? Коли ти будеш розсікати по африканській савані з жирафами та антилопами? Давай, збирайся, заїду по тебе через пів години, і валізи з собою візьми.

Знаючи, що сперечатися з Олею марно, якщо вона щось задумала, Ія почала збори.

- Я на місці, виходь, - рівно через пів години повідомила телефоном подруга.

Ія ще раз оглянула квартиру. Вона хоч і любила свій дім, але без жалю залишала його: батьки ось уже два місяці жили в Китаї, а більше за її тут ніщо і ніхто не тримав. Дівчина присіла, як говориться, «на доріжку», але відразу ж схопилася, давши собі установку позитивно дивитися на все і повернутися з поїздки новою людиною. Зачинила за собою двері та впевненим кроком пішла до ліфта.

Ліфт приїхав, дверцята відчинилися, і Ія не повірила тому, що бачить: зсередини лилося яскраве неонове фіолетово-малиново-зелено-блакитне світло. Дівчина оторопіла, потім, щоб впевнитися, що це їй не вбачається, кліпнула очима декілька разів і все ж таки зважилася зайти до нього. При найближчому розгляді став зрозумілим такий світловий ефект: кабінку прикрашали декілька світлодіодних стрічок різних кольорів. «Треба ж! Невже комусь так само набридли нудні ліфти, як і мені? Молодець цей хтось!» – подумала вона.

 Коли Ія відчинила двері під'їзду, настав час знову дивуватися: доріжку та частину подвір’я вкривав сніг. І це коли календар показував середину вересня, цвіли петунії, чорнобривці і хризантеми, а трава була соковито-зеленою, без натяку на початок в'янення. Дивина та й годі! Дівчина несміливо ступила на снігову стежку. Її захват був безмежним. Вона пригадала один квітневий день з дитинства, коли також лежали снігові пластівці на траві, першоцвітах та квітучих абрикосових деревах.     

- Іє, прискорюйся, бо в нас щільна програма! - покликала подруга з лімузина.

- Ти й лімузин! Звідки?

- Винятковий день потребує виняткового транспортного засобу. Пообіцяй, що в Лондоні прокотишся на кареті Гайд-парком.

- Клянуся! - зі сміхом відповіла Ія.

- А зимове чудо - це теж ти?

- Ні, не я. Напевно, у когось тут весілля, чи хтось комусь освідчився в коханні. Зазвичай на таких заходах заведено дивувати своїх половинок.

- Швидше за все.

На цьому дива сьогоднішнього дня не закінчилися. Були: кава з еклерами в Ієній улюбленій кав'ярні-кондитерській, де несподівано виявився вільним столик, хоча замовляти його там треба за тиждень; випадково пролитий Олею журавлинний сік і куплена з цього приводу нова шкіряна сукня, яку за інших обставин Ія ніколи не наважилася б надіти; античні статуї, що ожили та розіграли перед дівчатами цілу виставу; несподіваний урок аргентинського танго на набережній та їхній спільний з подругою портрет, написаний вуличним художником.

В Ії складалося враження, що невідомий чарівник прочитав список її бажань і вирішив їх виконати всі в один день. Вона губилася в здогадах, хто міг бути цим чарівником, але точно знала, що список, написаний у щоденнику, нікому, навіть Олі, не показувала.

За низкою подій замислюватися над загадкою було ніколи, але після приїзду до аеропорту Ія вирішила все з'ясувати у подружки.

На питання дівчини Оля всміхнулася та вказала рукою на центр зали очікування:

- Дивися!

Спочатку Ія побачила, як по залі пливе величезний оберемок різнокольорових куль, потім і самого власника цього повітряного дива - Кіта, з яким вона після розриву зі Стасом не спілкувалася. Все стало на свої місця.

Хвиля ніжності та вдячності прокотилася Ієним тілом, а серце наповнилося теплом.

Хлопець підійшов до неї, простяг руку з кулями і промовив:

- Ти знов пустиш мене у своє життя, дозволиш бути завжди поруч з тобою?

Кінець