Хорхе Луїс Борхес - Алеф. Прозові твори
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
86
Мартенсен, Ганс Лассен (1808—1884) — данський богослов.
87
Пелагій (справжнє прізвище — Морган, бл. 360—420) — християнський теолог, автор концепції «свободи вибору», підданий жорсткій критиці Августином Аврелієм і засуджений до вигнання імператором Гонорієм.
88
Кальвін, Жан (1509—1564) — діяч Реформації, засновник кальвінізму (пуританства).
89
Цвінґлі, Ульріх (1484—1531) — швейцарський гуманіст, засновник бюргерсько-демократичної течії Реформації.
90
Аристид (бл. 540—бл. 467 до н. е.) — давньогрецький політичний і військовий діяч, засновник Делоського морського союзу (478 до н. е.) грецьких держав проти персів.
91
Аристотель (384—322 до н. е.) — давньогрецький філософ.
92
Карл Лисий (823—877) — король Франції.
93
Емерсон, Ралф Волдо (1803—1882) — американський філософ і письменник.
94
Сантаяна, Джордж (Хорхе, 1863—1952) — американський філософ і письменник іспанського походження.
95
Лукрецій (Тит Лукрецій Кар, І ст. до н. е.) — римський поет і філософ.
96
Тор — бог грому у стародавніх германців.
97
Пліній Старший (бл. 23—79 н. е.) — римський письменник і вчений.
98
Стурлусон, Сноррі (1178—1241) — ісландський письменник, автор «Молодшої Едди» — важливого джерела скандинавської міфології та поезії скальдів; убитий за наказом норвезького конунґа Хокона.
99
Одін — верховний бог скандинавського пантеону.
100
«Беовулф» — англосакський героїчний епос.
101
«Бестіарій» — збірники середньовічних творів під цією назвою містили описи звірів і птахів, супроводжувані алегоричними тлумаченнями.
102
Чепмен, Гай — англійський літературознавець, дослідник і перекладач В. Бекфорда.
103
Кіплінґ, Джозеф Редьярд (1865—1936) — англійський письменник.
104
Їтс, Вільям Батлер (1865—1939) — ірландський поет і літературознавець, популяризатор ірландської культури.
105
Луґонес Аргуельо, Леопольдо (1874—1938) — аргентинський поет і прозаїк, один з основоположників поезії модернізму; покінчив життя самогубством.
106
Морис, Вільям (1834—1896) — англійський письменник, художник і громадський діяч, перекладач ісландських саг.
107
Сіґурд — герой германо-скандинавської міфології.
108
Фафнір — за скандинавською міфологією, дракон, що охороняє клад.
109
Маутнер, Фріц (1849—1923) — австрійський літератор, автор «Філософського словника».
110
Марінізм — напрямок в італійській бароковій поезії XVII ст., пов’язаний з ім’ям поета Дж. Маріно.
111
Кроче, Бенедетто (1866—1952) — італійський філософ-ідеаліст, представник неогегельянства, історик, літературознавець, політичний діяч.
112
Бодлер, Шарль (1821—1867) — французький поет.
113
«Риторика» — твір Аристотеля.
114
Мідлтон Мері, Джон (1889—1957) — англійський літературознавець.
115
Лікофрон (IV—III ст. до н. е.) — грецький поет і граматик александрійської школи.
116
«Іцзин» («Книга перемін») — пам’ятка давньокитайської літератури.
117
Лессінґ, Готхолд Ефраїм (1729—1781) — німецький письменник, просвітник, один з основоположників німецької класичної літератури.
118
Клем, Вільгельм (1881—1968) — німецький поет-імпресіоніст.
119
Віньї, Альфред Віктор де (1797—1863) — французький письменник-романтик.
120
Аріосто, Лодовіко (1474—1533) — італійський поет і драматург.
121
Катулл, Гай Валерій (87 або 84 — бл. 54 до н. е.) — римський поет.
122
Арміда — героїня поеми Т. Тассо.
123
Малерб, Франсуа (1555—1628) — французький письменник, основоположник поезії французького класицизму.
124
Свінберн, Алджернон Чарлз (1837—1909) — англійський поет, драматург, літературознавець.
125
Ніцше, Фрідріх (1844—1900) — німецький філософ.
126
Резерфорд, Ернест (1871—1939) — англійський фізик.
127
Заратустра, Фрідріх — герой твору Ф. В. Ніцше «Так казав Заратустра».
128
Кантор, Ґеорґ (1845—1918) — німецький математик.
129
Евдем із Родоса (2-га пол. IV ст. до н. е.) — давньогрецький філософ, друг і учень Аристотеля.
130
Міл, Джон Стюарт (1806—1873) — англійський філософ-позитивіст, економіст і громадський діяч.
131
Верґілій, Марон Публій (70—19 до н. е.) — римський поет.
132
Досократики — термін для визначення ранніх давньогрецьких філософів (VI—V ст. до н. е.), а також їхніх найближчих наступників (IV ст. до н. е.).
133
Піфагор (друга пол. VI — початок V ст. до н. е.) — давньогрецький філософ і математик.
134
Ріттер, Генріх (1791—1869) — німецький історик античної культури.
135
Преллер, Людвіг (1809—1849) — американський письменник.
136
Бертон, Роберт (1577—1640) — англійський філософ-мораліст і письменник.
137
Вітмен, Волт (1819—1892) — американський поет.
138
«Тімей» — натурфілософський діалог Платона.
139
Цицерон, Марк Тулій (106—43 до н. е.) — римський промовець, письменник, державний діяч, прихильник поміркованості.
140
Тацит, Публій Корнелій (бл. 55—бл. 120 н. е.) — римський історіограф.
141
Ваніні, Лючіліо (справжнє ім’я — Джуліо Чезаре, 1585—1619) — італійський філософ, страчений інквізицією.
142
Ахілл — герой Троянської війни, оспіваний Гомером в «Іліаді».
143
Браун, Томас (1605—1681) — англійський лікар і
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Алеф. Прозові твори», після закриття браузера.
