Олександр Шаравар - Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар

       Як уявляю собі, король сміттєзвалищ, знищення сміття недорого. І величезні черги з керівників земних держав, щоб я першочергово знищив сміття в них і не допустив екологічної катастрофи. Посміялися і досить.

      Взагалі бойове використання псионіки це непогано, але іноді хочеться мати і мирний напрямок діяльності. До речі, Мікіль не змогла пропустити таке дурне використання пси технік, і зараз вона стояла за спиною, ледве стримуючи сміх. 

      Перших кілька фільтрів вийшли грудкою, коли я пошкодив їхню структуру, через що частина забруднення опинилася на мені. Зараз від мого колись білого легкого комбінезона нічого не залишилося, було таке враження, що я виліз із каналізації, причому запахи також відповідали.

       Мені навіть довелося відключити за допомогою нейромережі рецептори запаху, а то я міг і вирвати від них. І найприкріше, що ця гидота була не тільки на комбінезоні, а й на відкритих ділянках тіла.

     —  Краще б замість того, щоб сміятися наді мною, підказала б, як краще це робити, -- бурчав я у відповідь на сміх Мікіль, вона все ж таки не стрималася й гучно сміялася над таким умілим працівником, як я.

     —  Тут я тобі не помічник, я й гадки не маю, що це таке,- вказала вона своєю рукою на фільтри, які стоять у ряд,- Боюся, мої поради лише ще більше погіршать ситуацію.

     —  А немає якогось чаклунства, щоб раз і чисто було? -- запитав я з надією у Мікіль, хоча й сам приблизно уявляв, що вона скаже.

     —  Є, звісно, - відповіла вона, - І я навіть знаю його.

     —  Так чого чекаєш, давай навчи мене, - здивувався я її відповіді, чесно кажучи, я й не думав про існування подібної магії.

     —  Не все так просто, необхідно знати, що є сміттям, а що ні, до того ж це необхідно дуже чітко уявляти, оскільки заклинання ціль знищення візьме з твоєї свідомості... - відповіла вона.-  А це без доволі серйозної ментальної підготовки свідомості практично не реально.  Тож вибач, ось коли дізнаюся, що до чого в цій металевій коробці, тоді й зможу тобі допомогти.

     —  Ти маєш рацію, - визнав я, - Гаразд, я зараз переодягнуся і підійду до тренувальної зали, сподіваюся від тебе отримати початкові уроки, вчителька, - дещо єхидно промовив я їй.

     —  Такого бруднулю я просто напросто не допущу до занять, тож справді без чистки на урок не приходь, -- усміхнулася Микіль.

     —   А як узагалі, відчуваєш у собі викладацький дар? -- запитав я серйознішим тоном.

      —  Льо Ха, я ще нікого не вчила, але постараюся зробити це якнайкраще, -- ставши серйозною, промовила Мікіль, -- вчитиму тебе так, як вчила мене мама перед вступом до підготовчої школи.

     —  От і чудово, а то я вмію кілька штучок, а як усе працює, поняття не маю,- відповів я Микіль.

     —  Раз так, то сподіваюся основи ми зможемо швидко пройти. І далі вже тобі доведеться вибрати напрямок, усе підряд вчити в тебе не вийде... -- сказала Мікіль і, розвернувшись, вийшла зі складу, на якому я займався дурницями з фільтрами бази.

     Хоч і вийшло очистити кілька десятків фільтрів, але я не ризикнув їх ставити назад на основні повітрозабірники, наказав встановити на другорядні місця. А сам через ШІ все таки замовив нову партію фільтрів.

     Як би мені не хотілося сказати, що фільтри після моїх маніпуляцій вийшли кращими за нові, але це було далеко не так. Згідно з тестуванням ШІ відновлені мною повітряні фільтри приблизно на двадцять відсотків гірші за нові.  Тож вирішив не ризикувати і встановлював їх на другорядних місцях.

   Після чого вирушив у душ змити ту гидоту, яка опинилася на моєму тілі. Уже зараз вона починала трохи пощипувати шкіру. Сама по собі гидота була не дуже токсичною, але все ж нічого корисного для організму.

    Щоб заподіяти реальну шкоду, мені необхідно було скупатися в басейні з цією гидотою кілька годин, тоді, так, я отримав би серйозні ушкодження шкірного покриву і сильне токсичне отруєння, а так - лише неприємні відчуття.

     У душі довелося користуватися навіть різною спеціалізованою хімією для очищення шкіри. Я сильно ступив, коли пішов займатися фільтрами лише в легкому комбінезоні. Так що відкриті ділянки тіла позбавлялися від налиплої гидоти насилу.

    Ні ультразвукове очищення тіла, ні парове не хотіли знімати цю гидоту повністю, лише хімія, яку розробили для розчинення цієї гидоти, допомогла очистити мою ніжну шкіру.

    Трохи перекусивши після душу, я вирушив на перший урок магії у своєму житті. Навіть цікаво, чого вчитиме його ця синьошкіра інопланетянка. А фаєрбол я сьогодні вивчу? Трохи посміявшись над своїми не найрозумнішими думками, я вирушив до тренувальної зали.

     Дорогою до залу я отримав повідомлення від прибулого дрона з Шаррна, що Ліка затримується, у неї там зараз завал через замах і зачистку найманської організації. Так що я міг спокійно зайнятися навчанням у Мікіль.

      Сам зал зазвичай використовували для підтримання фізичної форми учасники експедиції, а оскільки сама база була розрахована на більш ніж сотню людей, то й зал був доволі великий. У довжину він був більше двадцяти метрів і завширшки близько десяти.

     В одному кутку залу були різні тренажери, їх можна було б замінити тренажерною капсулою як у нас на кораблі, але вартість у кілька мільйонів кредитів нас зупинила, і ми вирішили обійтися звичайними тренажерами. 

      У другому кутку було місце для танців. Так, я був шокований, коли дізнався, що в базовому проекті дослідницької бази для агресивних планет передбачені місця для танців.

     Чесно кажучи, для чого на віддаленій базі від цивілізованого світу танцпол я не розумів.  Ми місце для танцполу перетворили на затишний куточок із парочкою диванів і крісел.

     У самому залі Микіль уже займалася незрозумілою мені гімнастикою. Рухи були без будь-якої системи і виглядали вельми дивно. Лише коли я на неї подивився енергетичним зором, я побачив, що її дар зараз дуже активно прокачує через тіло великі кількості енергії.