Олександр Шаравар - Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар

     Якщо дивитися й енерго зором, то рухи перетворювалися на красивий танець зі спецефектами. З рук дівчини періодичний зривалися кулі сирої енергії, вири та різні інші геометричні фігури.  Я навіть дещо відволікся від реальності, настільки заворожуюче було видовище.

     Мікіль не одразу зупинила свою гімнастику, хоча, судячи з трансльованих нею емоцій, мене вона засікла практично одразу. Вона стала поступово сповільнювати свої рухи, одночасно гасячи випромінювання свого дару.

     Так само й фігури, що зриваються з рук, переставали бути чіткими й дедалі більше розмазувалися в просторі. Загалом зачарування рухами Мікіль минули, було видно, що вона зупиняється.

   Через кілька хвилин вона нарешті повністю припинила дивну гімнастику і обернулася до мене. Зараз її було не впізнати, вона мала дуже серйозний і суворий вигляд, мабуть, своє викладання вона прийняла дуже близько до серця.

     Втягнувши повітря своїм носом, вона принюхалася до мене і, не знайшовши того смороду, що штирив від мене півгодини тому, задовільно кивнула і попрямувала до м'якого куточка тренажерного залу.

     —  Те що ти зараз бачив називається розвивальна гімнастика. Будь-який маг, який поважає себе, має робити її щонайменше кілька разів на тиждень... -- сказала мені Мікіль, сівши в крісло та запросивши мене на протилежний бік.

     —   Адже це не просто гімнастика, я помітив, що на повну використовується й енергія,- сказав я, влаштувавшись навпроти вчительки.

     —  Ти маєш рацію, ця гімнастика ділиться на десять рівнів залежно від рівня розвитку мага. З кожним наступним рівнем вона стає складнішою і небезпечнішою в разі неправильного виконання... - відповіла мені Мікіль.

     —  Але так само, якщо я правильно зрозумів, вона стає кориснішою? - вирішив уточнити я в дівчини.

     —  Це справді так, але, не досягнувши певного рівня розвитку свого дару, спробувавши використати гімнастику високого рангу, можеш спалити всю енергетичну систему організму й навіть втратити дар, -- попередила мене Микиль.

     —  Так що вона все ж таки робить? -- запитав я в Микіль, -- На що вона впливає насамперед?

     —   Рухи дають змогу рівномірно забезпечити кожну клітинку організму енергією, що, своєю чергою, дає змогу клітинам довше жити, а отже, і самому магу збільшити термін життя. - відповіла мені Микиль.

     —  Так що виходить, що маги можуть жити вічно? - вирішив уточнити я в неї.

     —  Так маги із силою дару архімага або вищого мага справді не обмежені терміном життя, - підтвердила мою загадку Мікіль, - Але це не всі ефекти, які отримують під час регулярного використання гімнастики.

          —  Знаєш, тільки для збільшення терміну життя багато хто пожертвує всім, а ти кажеш, що це ще не всі результати гімнастики, давай уже колись, що вона ще робить? - запитав я у викладачки магії.

      —  Також під час використання гімнастики відбувається прогін великої кількості енергії, або, як ми називаємо, мани через магічний дар, що, своєю чергою, дає змогу ставати сильнішими. Насправді небагато, але відсотків на тридцять швидкість збільшення сили дару збільшується... - відповіла Мікіль.

      —   Треба буде вивчити цю гімнастику,- сказав я Микилю.

      —  Неодмінно вивчиш, але не сьогодні. Сьогодні ми займемося найнуднішою частиною, а саме медитацією. Зазвичай медитація на самому початку навчання потрібна, щоб відчути свій дар. Але оскільки ти це вже вмієш, то медитація дасть тобі змогу пізнати схильність твого дару та різні його нюанси... -- почала говорити Микіль.

      —  Я вже вмію медитувати, - сказав я здивовано, я думав, ми відразу почнемо з якихось технік, а тут медитація.

      —  Та медитація, яку я бачила в твоєму виконанні, якась жалюгідна пародія, - суворо вимовила Микиль, - І давай ти мене не будеш перебивати більше?

     —  Все мовчу і дослухаюся до твоєї мудрості,- зі сміхом зробив вигляд ніби закрив на замок рот і викинув ключик убік. Моя витівка дещо розсмішила Мікіль, але вона все одно намагалася залишитися суворою вчителькою.

     —  Так то краще,- залишилася задоволеною моїми словами Мікіль,- Зараз я знову передам тобі відчуття початкової медитації, а після розповім, як саме її досягти,- вимовила Мікіль.

     —  Це буде так само боляче, як і минулого разу? - запитав я, згадуючи відчуття під час передачі почуттів, які допомогли мені активувати енергетичний зір.

           Отримавши ствердний кивок від дівчини, я вирішив приготуватися до не найприємніших відчуттів. Але як би я не готувався, я не був готовий до того, що опинюся в порожнечі повністю відрізаний від своїх почуттів.

       Спочатку був різкий біль і через мить я опинився в порожнечі. Я нічого не бачив, не чув, не було ні запахів, ні смаків у цьому просторі.  Та навіть відчуття часу починало давати збої, я взагалі злякався, у мене виникла думка, що я помер.

      Я навіть дещо запанікував, але через кілька суб'єктивних хвилин порожнечі я опинився знову у своєму тілі. Тіло прийняло мою свідомість не радісно, досить сильний головний біль і піт, що стікав по обличчю. Мабуть, передача почуттів була зовсім не простим заходом.

      Напевно хвилин десять я відходив від відчуттів порожнечі. Я усвідомлював, що все закінчилося, але мій розум не хотів у це вірити. Лише через десяток хвилин я знову зміг узяти себе в руки і, розплющивши очі, подивитися на свою мучительку.

     —  Хух, я навіть дещо злякався порожнечі, але я там не відчував свого дару? Там не було абсолютно нічого, у мене навіть виникло відчуття своєї смерті. Якби ти мене не повернула назад, я міг би збожеволіти і з глузду, -- вимовив Микиль, дивлячись їй в очі.

    —  Ні в кого з першого разу не виходить відчути свій дар, - відповіла вона, - Та порожнеча, в якій ти опинився, є таким собі виміром, у якому й перебуває сам дар насправді. Те що ти відчуваєш у своєму тілі є лише його проявом.