Автор невідомий - Українська література 17 століття

ш а - Р а до ш е в с ь к и й (? —1639) — київський католицький єпископ (1618—1633).

2 Чорногородка — село на північний схід від Фастова на річці Ірпінь; належало київському католицькому єпископству.

ІУтаєні гроші] — Подається у перекладі з церковнослов’янської мови В. І. Крекотня за публікацією: «Архив Юго-Западной России», 1887, т. 7, ч. 1, с. 75—76.

1 Ананія і Сапфіра — біблійні новозавітні персонажі, члени першої християнської громади в Єрусалимі; подружжя, яке, продавши своє

добро, утаїло його ціну і віддало апостолам тільки частину свого набутку, за що їх спіткала нагла смерть (Діяння святих апостолів, гл. 5, с. 1 10).

[Про пустельника! — Подається у перекладі з церковнослов’янської мови В. І. Крекотня за публікацією: «Архив Юго-Западной России», 1887, т. 7, ч. 1, с. 85—88.

1 П у щ а Орельська — пуща, ліс над річкою Орель, правою притокою Дніпра (Полтавщина).

2 М е ж и г і р с ь к и й монастир — Межигірський Спасо-ГІреобра-женський монастир, заснований 988 р. біля Вишгорода під Києвом, в долині між горами. У першій половині XVII ст. був одним із осередків боротьби проти унії.

3 ... і про архімандрита гіе перського Єлисе я...— Йдеться

про Єлисея Плетенецького (1550—1624), церковно-освітні, or о діяча, з 1599 р. архімандрита Києво-Печерської лаври, засновника лаврської друкарні, організатора київського осередку православних книж.........

4 Павло Фівейський (III—IV ст.) —перший християнський чернець-пустельник; утік в Єгипетську пусте по (Фіваїду), поселився біля струмка під пальмою і прожив довгі роки в цілковитій самотності.

[Про орача і його господаря/ — Подається у перекладі

з церковнослов’янської мови В. І. Крекотня за публікацією: «Архив Юго-Западной России», т. 7, ч. 1, с. 123—124.

ІЗ ЛЕГЕНД «ПАТЕРИКА,

АБО ОТЕЧНИКА ПЕЧЕРСЬКОГО» 1661 р.

Патерик, або Отечник Печерський, виданий у Києві 1661 p., є переробкою Києво-Печерського патерика — пам’ятки літератури Київської Русі, збірки легенд про Києво-Печерський монастир.

Збірка сформувалася у XIII ст. на основі листування печерських ченців Симона і Полікарпа, в якому використані усні перекази, монастирські записи XI ст. та літописні розповіді. Найдавніші рукописи патерика датуються XV ст. Твір відзначається жвавістю і колоритністю викладу, близькістю до народної творчості, яскраво змальовує побут і звичаї монастирської братії і давніх киян. Він високо цінувався впродовж віків. О. С. Пушкін, наприклад, відзначав «чарівність простоти і вимислу» його оповідань.

«Патерик...» 1661 р.— перше друковане видання Києво-Печерського патерика церковнослов’янською мовою. Він зазнає істотної трансформації в дусі барокко. Змінюється його композиція, з’являються вступ, посвята, гравюри — ілюстрації з віршовими підписами; додаються нові житія, укладені на основі патерикових новел. Особливо відчутно змінюються оповідання про перших мешканців монастиря — Антонія, Варлаама, Никона, Стефана та ін. До книги включено «Похвалу Антонієві Печерському», розповіді про авторів окремих частин твору — Нестора, Симона, Полікарпа. «Патерик Печерський» — один із найвидатніших здобутків української бароккової агіографії.

і; Житіє Антонія Печерського. Фрагмент.—Подається за виданням: Патерик, або Отечник Печерський. К., 1661, арк. 2—3 зв.

1 «СвЬтилник ногама моима закон твой и світ с т е з я м м о и м».— Пор.: «Слово твоє — світильник нозі моїй і світ стежці моїй» (Псалтир, пс. 118, ст. 105).

Із «Похвали Антонію Печерському».— Подається за виданням: Патерик, або Отечник Печерський, арк. 25—26.

1 Лакедемон — мешканець міста Лакедемона (Спарти).

2 А ф і н е й — мешканець Афін.

3 «Да богови жив буду, Христови сьраспяхся».— Цитата з Послання апостола Павла до галатів, гл. 2, ст. 19.

Житі єпреподобнаго отца нашего С т е ф а н а, иг у м е на би в шаг о пе.черскаго по преподобнОм Ф е од о сій.— Подається за виданням: Патерик, або Отечник Печерський, арк. 123—125 зв.

1 Єфрем Сірин (бд. 306—373) — ранньохристиянський богослов і письменник.

2 «По множеству болЬзней моих в сердци моєм ут-Ьше-нія твоя возвеселиша душу мою».— Псалтир, де. 93, ст. 19.

Житіє преподобнаго отца нашего Нікона, и г у м е на печерскаго.— Подається за виданням:. Патерик, або Отечник Печерський, арк. 126.3В. —131.

1 Всеволод Ярославич (1030—1093) —син Ярослава Мудрого,, великий князь київський у 1076—1077 і 1078—1093 pp., батько Володимира Мономаха.

Житіє преподобнаго отца нашего Нестора, літопис-ца россійскаго.— Подається за виданням: Патерик, або Отечник Печерський, арк. 274—276.

Нестор — за традицією, автор першої (1113) редакції «Повісті минулих літ», розповіді якої використано в Києво-Печерському патерику. Йому приписується також авторство «Чтенія о житіи и о погубленій блаженную страстотерьпицу Бориса і Гл'Ьба» та «Житія Феодосія Печер-ського».

2 «Радуйтеся, яко йме на ваша написана суть на небесні»— Цитата з Євангелія від Луки, гл. 10, ст. 20.

Житіє преподобнаго отца нашего Сі м о на, єпископа владьімерскаго и суждальскаго.— Подається за виданням: Патерик, або Отечник Печерський, арк. 277—280 зв.

1 Симон (? —1226) —спершу чернець Києво-Печерського монастиря, потім ігумен Рождественсько-Богородичного монастиря у Владимирі За-ліському, в 1214—1226 pp. єпископ владимирський і суздальський, автор «Слова про побудову церкви Печерської» та послань до Полікарпа, що лягли в основу Києво-Печерського патерика.

2 «Д ам вам пастьірей по сердцу моєму, и упасут вас разумом и ученіе м».— Цитата із біблійної старозавітної книги пророка Єремії, гл. З, ст. 15.

Симон, син Онії — біблійний старозавітний персонаж, священик Єрусалимського храму, про якого розповідається в біблійній книзі Ісуса, сина Сірахового, гл. 50, ст. 1 —17.

4 ...якоже Іоанн святьгй в «Откровеніи» написа.— Йдеться про біблійну новозавітну книгу «Одкровення Іоанна Богослова», або «Апокаліпсис», в якій обігруються образи зірок, золотого вінця, вінця життя.

5 «Престол его, яко солнце, предо мною и, яко луна єовершенна».— Пор.: Псалтир, пс. 88, ст. 37—38.

6 Симон-Петро — біблійний новозавітний персонаж, один із учнів Ісуса Христа (апостолів), провідник перших християнських громад.

ПОВІСТІ' ТА ОПОВІДАННЯ НА МАНДРІВНІ СЮЖЕТИ

Повість про Трою.— Подається за текстом (скоропис XVI—■

XVII ст.), який зберігається у ЦНБ, фонд 1, № 2847, арк. 46—54 зв.

1 Прийдеш — основоположник роду троянських царів. За античною міфологією, це син Зевса Дардан, від імені якого походить назва населення північної частини Малої Азії — дардани. Ім’я «Прийдеш», є, мабуть, слов’янським озвученням імені «Фрігій», від якого пішла інша назва жителів Малої Азії — фрігійці,

2 ...т е ч а ш е... Скомандра-рЬк а...— Трою (Іліон) локалізують на північно-західному узбережжі Малої Азії, в районі