Джеймс С. А. Корі - Вiйна Калiбана, Джеймс С. А. Корі

камбуз. Мені треба повідомити останню річ. Зустрінемося там

через десять хвилин.

Вона легенько поцілувала його в носа.

— Добре. Ми прийдемо.

Коли вона спустилася вниз по трапу, Голден відчинив шафку

начальника вахти. Усередині був набір дуже застарілих

шифрувальних книг, довідник з марсіянського військово-космічного права та пістолет з двома магазинами балістичних

гелевих патронів. Він дістав пістолет, зарядив його і почепив на

себе пояс та кобуру.

Потім повернувся до панелі зв’язку і скерував пакет даних

Авасарали вузьким променем від Церери через Марс та Місяць

на Землю, по всій довжині використовуючи загальнодоступні

роутери. Навряд чи це викличе у когось підозру. Тоді натиснув

кнопку запису відео і заговорив:

— Привіт, мамо. Передивися це. Покажи сім’ї. Гадки не маю, як ви зрозумієте, що настав час цим скористатись, але, коли

такий час настане, робіть з цим те, що вважаєте за потрібне.

Я вам довіряю і люблю вас.

Перш ніж сказати щось іще або взагалі передумати, він

натиснув «передати» і вимкнув термінал.

Він викликав ліфт, бо їхати в ньому довше, ніж підніматися

трапом, а він мусить обдумати, як саме розіграти наступні десять

хвилин. Діставшись житлової палуби, не встиг обдумати усіх

подробиць, але розправив плечі й усе ж увійшов на камбуз.

По один бік столу обличчям до нього сиділи Еймос, Алекс

і Наомі. Пракс, як завжди, виліз на кухонний стіл. По інший бік

столу всілися Боббі й Авасарала — боком, щоб його бачити.

Таким чином до піхотинки було менше двох метрів, без жодних

перешкод між ними. Залежно від розвитку подій, це могло стати

проблемою.

Він опустив руку на руків’я пістолета біля стегна, щоб усі точно

це побачили, і сказав:

— У нас є зо два дні, перш ніж борти флоту ООН наблизяться

достатньо, щоби втопити нашу оборону в залпі торпед і знищити

цей корабель.

Алекс кивнув, але інші мовчали.

— Але до нашого корпусу пришвартований перегоновий пінас

Мао, на якому прилетіла Авасарала. Там два місця. Ми посадимо

туди двох, і вони полетять. Потім ми повернемо назад, прямо

у бік тих оонівських кораблів, щоб виграти час для пінаса.

Хтозна, може, навіть заберемо за собою ще корабель. Візьмемо

собі на той світ трохи прислуги.

— Оце кльово! — озвався Еймос.

— Мене влаштовує, — сказала Авасарала. — Хто ці щасливці?

І як не дати кораблям ООН просто збити пінас, після того, як

вони знищать цей корабель?

— Пракс і Наомі, — негайно сказав Голден, поки не

висловилися інші. — На корабель сядуть Пракс і Наомі.

— Добре, — кивнув Еймос.

— Чому? — одночасно спитали Наомі й Авасарала.

— Пракс тому, що він є обличчям усієї цієї штуки. Саме він усе

з’ясував. І тому, що коли хтось нарешті врятує його донечку, поруч має бути її татко...

Потім, постукуючи пальцями по руків’ю пістолета, Голден

додав:

— А Наомі тому, що я так, трясця, сказав. Є запитання?

— Аж ніяк, — відповів Алекс. — Зі всім згоден.

Голден уважно пильнував за піхотинкою. Якщо хтось

і наважиться відібрати у нього пістолет, то це вона. А вона

працює на Авасаралу. Якщо стара захоче сісти на «Смугач», саме

піхотинка спробує цьому посприяти. Та на його подив вона

лише підняла руку.

— Слухаю, сержантко! — сказав Голден.

— Два з тих шістьох марсіянських кораблів, котрі висять на

хвості у хлопців з ООН, — це нові швидкі крейсери класу

«Раптор». Вони, ймовірно, можуть наздогнати «Смугача», якщо

справді захочуть.

— А чи захочуть? — поцікавився Голден. — Мені здалося, вони

тут тільки для того, щоби пильнувати за кораблями ООН, і не

більше.

— Ні, може, ні, але...

Вона зупинилася посеред речення, вдивляючись кудись

у далечінь.

— Отже, такий у нас план, — сказав Голден. — Праксе, Наомі, зберіть усе, що вам необхідно, і сідайте на «Смугача». Решта, буду вдячний, якщо ви почекаєте тут, поки вони зайняті.

— Стривай-но... — заперечила Наомі сердитим голосом.

Але перш ніж Голден відповів, озвалася Боббі:

— А знаєте що? Я щойно дещо придумала.

Розділ