Стейсі Браун - Невипадково, Стейсі Браун
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Ти права, - задумавшись відповіла Сем, - але нам потрібно вибрати сукні!
- У мене є, - зауважила я, - пам’ятаєш чорно-білу сукню, в якій я була на дні народженні Емми?
- О так! Ти в ній гаряча штучка! Нікі, якщо ти її сьогодні одягнеш, тобі не вдасться бути непоміченою. Всі чоловіки будуть дивитись лише на тебе!
- Годі тобі, - я сором’язливо посміхнулась. Мені лестили слова подруги, та й вона точно знала, що цим покращить мій настрій. Хто ж не любить отримувати компліменти? Сем знала це й активно використовувала підвищуючи мою самооцінку, яка впала дуже низько після розриву з колишнім.
- Я серйозно! А знаєш, так навіть краще! Ти будеш привертати всю увагу на себе, а я буду непомітно для всіх працювати.
- Дякую тобі, Сем! – після розмови з нею я почувала себе ще краще ніж вранці.
- За що? Ти ж знаєш, я завжди кажу правду! – підморгнувши мені, вона вже збиралась піти, але зупинилась ніби щось згадавши, - якщо хочеш я можу купити тобі маску. Я все одно зараз планую піти до торгівельного центру, у мене немає довгої сукні, та й взагалі сукні – не моє. Людство ще не вигадало чогось кращого ніж джинси.
- Так, я була би вдячна, - відповіла я, вже почавши читати свою електронну пошту. Сем помітила, що я вже поринула в роботу й не стала більше заважати.
Так промайнув мій день. Я занурилась в роботу настільки, що не помітила Евелін, що підійшла до мене:
- Нікі, робочий час вже скінчився. До того ж тобі потрібно готуватись до балу.
- Вже? – здивовано запитала я, - я навіть не помітила як швидко промайнув час.
- Дорогенька, я бачу як плідно ти працюєш останній рік, і я хотіла сказати, що дуже ціную це, - її слова викликали в мені хвилю піднесення. Евелін була з тих керівників, чию похвалу заслужити дуже важко. Тому чути такі слова від неї було надзвичайно приємно:
- Дякую, мені приємно це чути.
- Але не варто забувати і про відпочинок. Ми – люди творчі. Я не хочу щоб ти відчула, що таке професійне вигорання, бо це може поставити крапку в твоїй кар’єрі. Надихайся усім, що тебе оточує. І сьогоднішній захід – не виключення. Я сподіваюсь ви з Сем проведете добре час, але пам’ятай, що я чекатиму результат вашої сьогоднішньої роботи.
- Так, звичайно, ми зробимо все якнайкраще.
- Я в цьому не сумніваюсь. Побачимось на балу, - вона посміхнулась й попрямувала до виходу.
А я зібрала свої речі та поїхала додому.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невипадково, Стейсі Браун», після закриття браузера.