Ольга Обська - Обурливо жадана, або Спокуса Його Величності, Ольга Обська

Розділ 14. Не вона

Рональд повернувся з храму на ранок. У нього залишилися неоднозначні враження від розмови з провидцем. Вони спілкувалися кілька годин. Ілліон підтвердив, що Рональд тлумачить давнє пророцтво правильно. У сувої згадується саме він, дванадцятий король Ластвандії, який вступив на престол після Великого затемнення Червоного Світила. Загалом у цьому Рональд і не сумнівався. Його сумніви були пов'язані з жінкою, яка теж згадується у стародавньому пророцтві. Він завжди вважав, що вона має бути родом з іншого королівства, адже в катрені написано:

Народжена не тут, а там...

Ілліон підтвердив, що ці слова треба тлумачити саме так, як думає Рональд — вона з'явилася на світ не в Ластвандії.

У пророцтві побічно навіть було вказано день, коли вона народилася:

…коли світила стали в ряд…

Тобто день параду планет. Останній парад планет був двадцять два роки тому, а це означає, що жінці, яка згадується в пророцтві, зараз має бути не менше двадцяти двох. І це також підтвердив провидець.

Значить, у стародавньому сувої абсолютно однозначно йдеться не про вісімнадцятирічну сироту, народжену на околиці столиці. Це не може бути юна вразлива Елайза, наречена Тайлера. Тоді чому Рональд відчув сигнал від родового тавра, варто було йому побачити її?

Родове тавро з'явилося в нього сімнадцять років тому. За таємною стародавньою традицією кожному первістку королівської пари по досягненню повноліття випалюють на плечі особливий знак — руну мудрості. Вона на все життя залишається червоними шрамами на шкірі. Це болісний і навіть жорстокий ритуал. Але той, хто збирається взяти на себе відповідальність за королівство, повинен його пройти. Рональд пам'ятав кожну секунду того дня, коли пресвітлий Віларій, сліпий і глухий від народження старець-самітник, проводив ритуал. У келії старця високо в горах були лише вони вдвох, але протягом усього дійства чути було низький ритмічний звук барабанів.

Старець був безжальний. Він кілька секунд притискав до плеча розпечену магією стародавню королівську родову печатку. У Рональда в очах темніло від болю. Але він стискав зуби і мовчав.

Коли ритуал було завершено, Віларій раптом заговорив, хоча вважалося, що він німий.

— Ти стійкий юнак. Хочу дати тобі одну пораду. Прислухайся до сигналів, які подаватиме родове тавро. Воно підкаже тобі, коли давнє пророцтво збудеться.

Більше старець не промовив жодного слова, нічого не пояснив. Але Рональд все додумав сам — він відчує сигнал, коли побачить жінку, яка згадується у пророцтві. Однак тепер він розумів, що хтось із них помилився: або старець зі своєю порадою, або Рональд, неправильно витлумачивши сигнал родового тавра.

— Ваша Величносте, з'явився за вашим наказом, — до кабінету зайшов Тигул.

Маленький, жвавий, непримітний, з чіпким уважним поглядом та гострим розумом — найкращий шукач королівства.

— Маю для тебе роботу, — кивнув Рональд, запрошуючи сісти. — Хочу, щоб зробив усе тихо, не привертаючи уваги.

— Не підведу, — схилив той голову і сів навпроти.

— Потрібно перевірити, коли і де народилася Елайза з роду Дюрей-ла-Пласі.

— Наречена пана Тайлера?

— Так.

Рональд уже переконався, що не вона згадується у пророцтві. Там йдеться про зовсім іншу дівчину. І все-таки він не міг ігнорувати сигнал родового тавра. Він навіть не припускав, що відчуття буде таким яскравим, таким ні на що несхожим, таким, що не піддається опису. Не біль, але дуже гостро та гаряче. І дуже швидкоплинно — всього пара секунд. Воно чи ні? Мізки вибухали від цієї загадки. Через це і з’явилося рішення все перевірити ще раз. Що як в документи роду Дюрей-ла-Пласі вкралася випадкова чи умисна помилка, і Елайза насправді народилася не тут і не вісімнадцять років тому?

— Так, і збери мені всі подробиці її життя.

— Зроблю, — з розумінням кивнув Тигул.

— І ще дещо. Відправ своїх людей перевірити магічний захист Храму Червоних Світил. Підозрюю, що сьогодні вночі туди хтось навідувався під прикриттям магії Шеой.

Магія Шеой вважалася втраченою. Вже кілька десятиліть не чути було, щоб вона десь застосовувалася. Тому Рональд більше схилявся до думки, що тіні біля колони були скоріше грою світла та його уяви, але перевірити не завадить.

— Буде виконано.

— Іди, — відпустив Рональд свого шукача. — Доповідатимеш, як ідуть справи, щовечора.

Щойно Тигул вийшов, у кабінеті з'явився помічник секретаря.

— Ви просили доповісти, коли Елайза з роду Дюрей-ла-Пласі прибуде на аудієнцію. Вона вже на місці. Ферміль проводить перевірку на сфері Гольца. Після закінчення відразу ж проводить її до вас.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍