Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Фантастика » Зірка КЕЦ 📚 - Українською
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Зірка КЕЦ" автора Олександр Романович Бєляєв. Жанр книги: Фантастика.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 18 19 20 ... 61
Перейти на сторінку:

Ми вкриємо цілою сіткою таких оаз полярні й приполярні країни. Поступово повітря буде нагріватись і між оазами. Ми створимо потужне «сонце» над північним полюсом. І воно розтопить одвічну кригу, прогріє повітря, утворить нові повітряні течії, отеплить усю північну півкулю. Ми розтопимо гренландську кригу і перетворимо крижану Гренландію на квітучий сад з вічним літом. Нарешті, ми доберемося й до південного полюса, до його невичерпних природних багатств. Звільнимо від криги цілий новий континент, який вмістить і прогодує мільйони людей. Ми перетворимо нашу Землю на кращу з планет…»

Голос замовк. Настала темрява. Чути було лише мушине дзижчання апарата. Потім спалахнуло світло, і я побачив нову надзвичайну картину.

В просторах стратосфери, під темним небом аспідного кольору, літають якісь дивні, схожі на їжаків, літальні апарати. Внизу — легкі пір’ясті хмари, під ними — купчасті верствуваті. Крізь заслону хмар видно поверхню Землі — зелені плями лісів, чорні смуги ріллі, звивчасті сріблясті нитки річок, блискітки озер, тонісінькі рівні лінії залізниць… «їжаки» шугають у небі в різних напрямах, лишаючи за собою димові хвости. Час від часу вони стишують свій літ і спиняються на місці. З «черева» їжаків вихоплюються сліпучі блискавки, які падають на Землю майже вертикально.

У мене знову мимоволі промайнула думка про війну. Невже ці їжаки — нове жахливе смертоносне знаряддя, що обертає на попіл армії і міста? Цього не може бути. Але кого ж тоді вражають блискавки?..

…Велика кабіна. Круглі ілюмінатори з товстими кварцовими шибками. Складні, невідомі мені апарати. Вольтметри, амперметри, рубильники. Двоє молодих людей працюють біля апаратів. Третій сидить коло столу за вимірними приладами і керує роботою двох:

— …П’ять тисяч… сім… затримати політ… десять тисяч ампер… п’ятсот тисяч вольтів… Стоп!.. Розряд!..

Молодий чоловік біля апарата повертає важіль. Сухий тріск надзвичайної сили. Блискавка зривається і летить на Землю.

— Вперед, на повний хід!.. — командує старший…

Мені здається, що він повертає обличчя до мене і говорить:

— Ви на атмосферній електростанції, — теж одне з дочірніх підприємств Зірки Кец.

Тільки збудувавши Зірку Кец, — надземну науково-дослідну станцію, — ми змогли вивчити стратосферу з вичерпною повнотою, — зокрема, вивчити атмосферну електрику. Про неї знали давно. Були навіть спроби використати її для промислових цілей, але ці спроби облишили, зважаючи на мізерну кількість атмосферної електрики: припускали, що над одним квадратним кілометром назбирується всього лише 0,04 квт/год. енергії. Так воно і є, якщо брати близькі до поверхні Землі шари атмосфери. Розряди ж блискавки дають 700 квт/год., і навіть більше за одну соту частину секунди. Але блискавка — випадковий, рідкий гість. Інша справа — вищі шари атмосфери. Там картина змінюється.

На Землі ми живемо на дні повітряного океану, як глибоководні риби. І так само, як риби, люди не знали, що діється високо над ними. Вже давно вони ознайомилися з горизонтальними повітряними течіями, які гнали їхні парусні кораблі і обертали крила вітряків. Потім дізналися й про причину цих течій: нерівномірне нагрівання повітря сонячним промінням. Далі довідалися, що від тих же таки причин повітря рухається по вертикалі — знизу вгору і згори вниз, — це коли люди вже почали літати. І, нарешті, зовсім недавно дізналися про те, про що, здавалося б, можна було й догадатись, а саме: що в нашому повітряному океані, під впливом притягання Сонця і особливо Місяця, відбуваються такі ж явища припливів та відпливів, як і в водяних океанах. А через те, що повітря майже в тисячу разів легше за воду, то й припливні явища мають діяти в ньому особливо сильно. Атмосфера, відносно припливів та відпливів, поводить себе приблизно так само, як водяний океан глибиною в вісім кілометрів.

Місяць притягає атмосферні маси, і наш повітряний океан здимається, випинається в напрямі до Місяця. Утворюються величезні періодичні рухи повітряних шарів. Ці припливи і відпливи супроводяться тертям газових частинок. Частинки ці сильно йонізовані. Саме тому високі шари атмосфери є добрим провідником для радіохвиль. І от, в цих сильно йонізованих шарах атмосфери, під час їх руху відносно магнітного поля Землі, виникають, як у провіднику, індукційні струми Фуко.

Таким чином, в природі, завдяки атмосферним припливам, утворюється своєрідна динамо-машина, яка впливає на магнітний стан Землі, що було виявлено і на записах магнітографів.

Ми вивчили роботу цієї велетенської атмосферної динамо-машини, цього своєрідного «вічного двигуна», і переконалися, що запаси атмосферної електрики невичерпні. Вони з лихвою покривають потреби людства на електроенергію, — треба тільки зуміти «зняти» цю електрику.

Те, що ви бачите — перше і недосконале розв’язання задачі. Ракети мають вістря-голки, які приймають на себе електрику, що нагромаджується, ніби в лейденських банках. Потім відбувається розряд «блискавок» над безлюдним місцем, де є приймальна станція з металевими кулями, що висять високо над станцією і сполучені з нею тросом.

Тепер ми починаємо будувати грандіозну атмосферну станцію, робота якої буде цілком автоматизована. В стратосфері будуть споруджені постійні, нерухомі установки, з’єднані одна з одною проводами. Ці установки і будуть нагромаджувати електрику і віддавати її Землі йонізованим пучком повітря. Люди матимуть невичерпне джерело енергії, а вона нам потрібна для великої перебудови Землі…

…Знову темрява, мовчання…

Голубе світло поволі переходить у рожеве. Ранок. Яблуні в цвіту. Красива молода мати, усміхаючись, піднімає свою дитину. Дитина простягає руку вперед, назустріч променистому дневі…

Видіння зникло. Це кажу вже я, — Артем’єв.

Я раптом побачив небесне безмежжя і нашу планету — Землю, що летить у світових просторах. Ніби музика сфер, заграв урочисто оркестр. Земля, дедалі зменшуючись, летіла в невідому далину. Музика стихала і, нарешті, ніби згасла. Сеанс закінчився. Але я ще довго лежав з чорним ящиком на голові, переживаючи свої враження.

Так, Тоня, мабуть, таки мала рацію, дорікаючи мені в тому, що я занадто замикався в своїй роботі. Лише відправившись у цю подорож, я вперше відчув, як змінилось життя на всій Землі від часу Світової Революції. Які роботи, які масштаби! Але ж це тільки початок моїх небесних вражень. Що ж іще чекає мене попереду?

1 ... 18 19 20 ... 61
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зірка КЕЦ», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Зірка КЕЦ"