Олексій Анатолійович Кононенко - Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок

ловили і коли — Торбу риби принесли! Тітка Люба все лишила, З риби юшки наварила. Дід Охрім до столу сів, Юшку їв, сердега, – впрів! …Не запитуйте мене, Що у світі головне. Добра юшка? Та Бог з нею! Головне – подать ідею!

– Зачепив ти мене, куме, тими примовками та прислів'ями, віршиками… Думка у мене майнула… Анекдоти – добра штука, але давай сьогодні байки-казки оповідати. Старі й нові, усілякі…

– А ще бувалиці, Григорію…

– То згода?

– Та згода, згода, починай…

– Але… Перш ніж почати… Наливай, куме! А чи в тебе щось із руками?

Григорій підвівся, підняв чарку і виголосив:

– Тост! Видавав цар дочку заміж. Приїхали сватати три приятелі. «Царівну одержить той, хто попаде стрілою в орла. Хто не попаде, того скинуть у провалля!» – сказав цар. Перший попав у хвіст і його скинули в провалля. Другий попав у крило і його теж скинули в провалля. Третій вистрілив і попав прямо в серце. «Будеш моїм зятем!» – сказав цар. Але він… сам кинувся в провалля! Чому, запитуєш? За компанію! Bun 'ємо, куме, за нашу гарну компанію!

Випили. Закусили. І кум Григорій «пішов у наступ», а мені залишалося лиш відповідати кумові тим же.

Якось щука застукала в’юна у такому куточку, що не було куди йому втікати. Бачить в’юн таку біду, та й каже:

– А чи ви, пані, сповідались?

– Ні, – відповідає щука.

– Попливли зі мною, я вас висповідаю, а тоді мене з’їсте.

– Куди?

– Є тут одна гарненька церквиця.

Повів в’юн щуку і привів до ятіра. Заліз сам, а вона за ним. В’юнові з ятіра – двадцять дверей, щуці – не вибратися.

– Чекай, святошо, поки прийде рибалка-міхоноша! – сказав в’юн і подався геть.

Засперечалися три мисливці, хто краще збреше. Один розказує:

– Іду я лісом. Чую, в кущах щось шарудить. Я – бах! Підходжу – трьох зайців одним пострілом пронизав!

– Може бути, може бути! – кивають слухачі.

Другий каже:

– Іду попри озеро. Чую, за кущами щось плямкає. Я – бабах! – з обох стволів. Підходжу – двох лосів завалив. Один лежить направо рогами, другий наліво!

– Може бути, може бути!

Третій каже:

– Іду я повз магазин, дивлюся – три наші жінки стоять біля нього і… мовчать!

– Оце, друже, ти вже брешеш!…

Відбулися змагання з рибної ловлі. Кореспондент запитує переможців про їхні рибальські хитрощі.

3-тє місце:

– Я – хірург. Одного разу попробував ловити на вирізаний апендикс. Пішло. Особливо йдуть на апендикс щука, сазан і головень…

2-ге місце:

– Я теж лікар. Якось попробував ловити на вирізані гланди. Ось результат. Окунь, карась, йорж беруть на гланди за любої погоди…

Питання до переможця:

– Ну, а ви, мабуть, теж працюєте лікарем?

Переможець:

– Ой, не смішіть мої капці! Я рабин місцевої синагоги…

Мисливець побачив на озері качку. Плаває зовсім недалеко. Він вистрілив і не влучив. А качка не злітає. Стріляє ще – знову мимо. А качка плаває. Стріляє втретє, вчетверте… Після п’ятого пострілу качка каже:

– Можеш в мене не стріляти, я зачарована.

– Оце тобі! І хто ж тебе так зачарував?

– Той, хто тебе стріляти вчив…

Іде рибалка берегом водойми і несе двох коропів. Весна. Коропів від ікри рознесло. Назустріч – рибінспектор:

– Ага! Отут ти мені попався!