Тарас Лютій - Корабель шаленців. Нариси з культури несамовитості, глупоти і безрозсудства
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Алогічність і абсурдність творів російського письменника Даниїла Хармса особливо виразно простежується в циклі «Випадки». Його дитячим і раннім віршам властива нетенденційна дотепність — і раптом ординарний жарт або ж гра слів. Тут доволі часто спостерігається комічне відхилення від нормального й стандартного мислення. А крім узвичаєної нісенітниці, Хармс залюбки застосовує прийом навмисної помилки, де перевага віддається широкому спектру можливостей. Автор поволі допроваджує читача в цілковито незрозумілий світ, де правлять якісь дивні закономірності[46].
В лісі раз Петров блукав. Йшов кудись і враз пропав. «Ти дивись, — сказав Берґсон, — Чи не сон це? Ні, не сон». Озирнувся й бачить рів, Там Петров, ну вір-не-вір. І Берґсон до нього — брик. Тільки стрибнув й зразу зник. А Петров сказав собі: «Я, бува, не захворів? Бачив я, як щез Берґсон. Чи не сон це? Ні, не сон.»
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Корабель шаленців. Нариси з культури несамовитості, глупоти і безрозсудства», після закриття браузера.
