Олена Гриб - Шазілір. Дорога надії, Олена Гриб
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Рейн почав рятувати сукні, але Блекка з презирством відкинула його ініціативу.
– Я не злиденна, – повідомила гордо. – У мене є гідність і ще одна скриня. Поїхали нарешті з цього ненормального місця. Не бійся, сільський кінь смирний. І я не різала упряж. Що змогла – розстебнула, інше саме спало. А ось із екіпажем, здається, щось не те…
Рейн посадив пані Чарру верхи і вивів коня на дорогу. Він побоювався, що Блекка навантажить його скринькою з коштовностями, але вона лише сховала в кишеню жменю монет. Подорож до тітки Маруанет не передбачала розваг, тож батько пані Чарри вважав за краще не ризикувати цінними речами.
– Я бачу світло, – невдовзі сказала Блекка і впала Рейну на руки. – Все болить… Коли ці прокляті землі закінчаться? Сил більше немає…
– Не прокляті, – прошепотів він. – Благословенні. Але це також багатьох не влаштовує.
– Я втомилася… Хочу їсти і спати… І гарячу ванну… Ти щось казав? Я зараз нічого не розумію.
– Все нормально, пані. Незабаром ви будете в безпеці.
Блекка довірливо притиснулася до Рейна і наказала нести її до комфорту на руках. Він поклав її на спину коня як мішок із вантажем і пообіцяв не загубити десь на дорозі.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шазілір. Дорога надії, Олена Гриб», після закриття браузера.
