Олександр Шаравар - Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар

     —  Виродку, чого стріляєш у людей? - запитав Невіс.

     —  А де ти тут людей, окрім мене, побачив, раб? -- почувся сміх із флаєра, мабуть, той, хто сидів там, вважав свою фразу дотепною.

       —  Леха ти зараз у змозі застосовувати свою здатність? -- тихо запитав мене Невіс.

       —  Напевно, так,- вимовив я поморщившись. На подив кров із рани вже не текла, а лише злегка сочилася. Мабуть, наші мутації дали нам більше, ніж ми думали.

      —  Ти встиг роздивитися салон флаєра? - запитав мене він.

      —  Так поверхнево,- відповів я, намагаючись відродити у своїй пам'яті момент появи отвору і постріл у мене. —  Там усе було в червоному світлі й тільки морда виродка чорна.

      —  Зазвичай у флаєрах встановлюють протиударну піну на випадок катастроф. Раз виродок може рухатися, балони з нею не спрацювали, зазвичай вони вмонтовані в стелю флаєра. Якщо зможеш порушити оболонку балона, то цього виродка зафіксує в одному положенні і він не зможе рухатися... -- Розповів мені свій план Невіс... -- Зараз обійдемо флаєр з іншого боку і спробуй через дах дістатися до балонів.

     —  Спробую,- сказав я. Притримуючи мене, хлопці допомогли встати на ноги й обійти флаєр.

    —  Гей раби, що ви там шепочетесь? -- почувся крик,- Якщо допоможете мені, то я вас продам до нормальних господарів.

     —  Ми думаємо за скільки продати твою голову клану, який захопив шахту, -- крикнув Ріг.

     —  Ей не треба з ними зв'язуватися, - занепокоївся пілот флаєра, - Я одному з вас свободу подарую, - мабуть, він був не простим працівником шахти, раз так захвилювався з приводу можливої зустрічі із загарбниками.

     —  Малувато якось, чи не так, хлопці? -- спеціально голосно вимовив Ріг, - Нас же четверо.

      —  Гаразд, усім свободу подарую,- було чутно, що такі слова йому далися важко.

     —   І все? -- запитав Рог у нього, поки я намагався дістатися до балонів через стелю.

      —  Якщо доведете мене до корабля, я вас вивезу з планети,- трохи помовчавши, вимовив виродок, який стріляв у мене.

     —  Ось це вже інша розмова,- продовжив із ним спілкуватися Ріг,- тепер ще голкомет в дірку викинь і ми поговоримо вже детально.

      —  Раб не нахабствуй, - почувся крик із флаєра. —   Ей що тут на мене капає? -- злякався пілот флаєра, - Раб, витягни мене швидко, - почав кричати він щосили, очевидно, метал, що стікає, потрапив на нього, і він перебував у зв'язку з цим у паніці.

    У цей момент я нарешті дістався до балонів і зміг пошкодити їхній корпус. Наступної миті частина піни вискочила з дірки стелі, але більша частина все ж заповнила собою салон. Відразу після цього крики виродка припинилися, мабуть піна дуже добре фіксувала.

    Невіс із Троді одразу вискочили з-за флаєра і підскочили до дірки в дверях. З неї також вивалилася частина піни, що вже перетворилася на желеподібну масу. Крізь прозору піну було видно чоловіка, який сидів у кріслі пілота, судячи з усього, він не міг вибратися з кабіни, через те що його ноги придавило пошкодженим корпусом.

      —  Леха зараз дістану аптечку і обробимо твою рану.- сказав Невіс і почав поливати желеподібну рятувальну піну водою з фляги. Буквально миттєво в місцях дотику піна перетворювалася на рідину і стікала під ноги. Півтора літрова фляга закінчилася швидко, але Невіс зміг дістатися до червоної шухлядки під сидінням пілота.

     —   А він там не задихнеться? - запитав я в Невіса.

     —  Ні, до складу піни входить спеціальна хімія, тепер він не відчуває болю і може пролежати в ній добу. Усі процеси в його організмі сповільнені, виходить такий собі не повноцінний анабіоз. Спеціально розроблено, щоб постраждалі в аварії могли дочекатися допомоги і не загинути від банальної втрати крові. І це все крім основної функції захисту від удару. Щоправда, вже через добу піна почне перетворюватися на рідину, теж зроблено спеціально. Якщо допомога ще не прийшла, то необхідно самому рятуватися.

     —  Круто,- тільки й зміг відповісти я. Невіс вколов мені знеболювальне, а тому я не відчував болю від рани в руці. Після цього він змастив рану якимось гелем і провів зверху приладом, що світився. - Невіс, що це таке? - запитав я.

     —  Зараз я змастив рану гелем зі спеціальними бактеріями й активував закладені в них функції.- відповів він.

     —  Можно детальніше, - я чесно кажучи, не дуже зрозумів, про що говорив Невіс.

     —  Ця аптечка виявилася з преміум сегменту. Одна упаковка бактерій, що стимулюють регенерацію, коштує тисячі дві кредитів і вистачає її лише на невеликі рани. Тепер буквально за кілька днів у тебе не залишиться й сліду від рани. Бактерії зараз протягом кількох годин розмножаться до необхідної кількості й почнуть регенерувати твою рану.- Відповів він,- Я про такі аптечки лише вчив у базі першої допомоги, вони досить рідкісні через дорожнечу. Тож я перший раз нею користуюся.

    —  Ось укотре дивуюся технологіям, якими ви користуєтеся,- сказав я, перебуваючи під враженням від можливостей польової медицини Співдружності.

    —  Тут два голкомети без прив'язки,- сказав Троді, який встиг змотатися до струмочка за кілька кілометрів від нас, повернутися з водою і вже відкопати інші цінності в салоні. - Один візьму собі, другий братові. Думаю так буде краще.

    — Згоден,- відповів Рог,- Я вмію стріляти тільки з паралізатора, та й то через прицілювання нейромережі.

     —  Я взагалі на вашій зброї не розуміюся,- якщо бути чесним, то я взагалі на зброї не розуміюся, на Землі я був винятково мирною людиною і, окрім стрільби з друзями в тирі з бойової зброї, ніде не стріляв. 

     —  Що будемо робити з аварцем? -- запитав Невіс, закінчивши обробляти мою рану.

     — Як мені здається, він говорив правду, і в нього справді є тут корабель,- вимовив Троді, налаштовуючи кобуру на собі,- А отже, в нас з'явився шанс вибратися звідси, але, звісно, на наших умовах.