Луцій Анней Сенека - Моральні листи до Луцілія

жниво! Сіялось, мабуть, замало й не найкращої пшениці («Зів’яле листя», XIX).

144

В оригіналі breviarium (від brevis — короткий, стислий), тобто стислий виклад чогось. Це слово Сенека вперше впроваджує в літературний обіг.

145

Йдеться про каталоги, що їх складали олександрійські граматики.

146

Серапіон — невідомий філософ.

147

Див. «Іліада», III, 222 та I, 249.

148

Публій Вініцій, Азеллій Сабін, Варій Гемін — тогочасні оратори, яких згадує Сенека Старший.

149

Квінт Гатерій — консул-суффект 5 р. до н. е., відомий оратор; зразки його промов наводить Сенека Старший. Пор. також у Тацита («Аннали», І, 13; II, 33 та ін.).

150

Вергілій. «Енеїда», VIII, 352.

151

Тобто другого сорту, розряду.

152

Луцілій подався з Рима як намісник Сицилії, що була римською провінцією.

153

Перші чотирнадцять рядів у римському театрі займали глядачі лише з вершницького стану.

154

Схожі думки знаходимо у діалозі «Теетет» (174 е-175 а).

155

На стінах атрію (від ater — чорний, закопчений), головного приміщення римського будинку, в нішах містились воскові маски (зображення) предків; «закопчені», бо первісно у стелі атрію був отвір для диму.

156

Пор. у Горація (Послання, І, 1, 14), який теж обстоює право на власну думку: «…не складав я присяги нікому».

157

Йдеться про відомий софізм: «Чого ти не втратив, те маєш; ти не втратив рогів, отже, ти маєш роги».

158

Другий, не менш відомий софізм, складений у вигляді питання: «Коли я брешу і кажу, що брешу, то чи я тоді брешу, чи кажу правду?»

159

Римляни не сідали до обіду за стіл, а прилягали на ложах.

160

Калліст — вільновідпущеник Калігули, учасник змови проти нього, впливова особа при Клавдії (див.: Тацит, «Аннали», XI, 29, 38; XII, 1, 2).

161

У перший десяток потрапляли найдешевші раби.

162

Йдеться, вочевидь, про Вара, що в 9 р. н. е. був розгромлений германцями у Тевтобурзькому лісі, а не про Марія; таку поправку латинських рукописів (Variana clade, тобто «коли був розгромлений Вар», замість Mariana clade) запропонував Юст Ліпсій.

163

Гекуба — дружина троянського володаря Пріама. Після падіння Трої та загибелі всіх її дітей вона потрапила у рабство до ахейців. Крез (VI ст. до н. е.) — казково багатий володар Лідії, полоняник перського царя Кіра, який підкорив Лідію. За поданою Геродотом легендою, грецький мудрець Солон попередив Креза, що нікому не варто вважати себе найщасливішим до закінчення життя. Мати Дарія III, останнього царя з династії Ахеменідів, стала полонянкою Александра Македонського, коли той переміг Дарія (331 до н. е.). Платона, коли він перебував у Сицилії і мав намір реалізувати там свою модель справедливої держави, продав у рабство тогочасний тиран Сіракуз Діонісій І. Морські розбійники, захопивши Діогена, продали його корінфському багачеві Ксеніаду; той, подарувавши філософові свободу, довірив йому виховання своїх дітей.

164

Курія — первісно громада римського патриціату, місце куріальних зборів (коміцій); тут — місце засідання римського сенату.

165

Консуляр — колишній консул.

166

Лат. mus (миша) — односкладове слово.

167

Пор. прислів’я: Barba non facit philosophum — «Борода ще не робить з тебе філософа».

168

Тобто для спритних правників, які за платню придумували для позваних на суд різні «викрути» (exceptiones); вони сиділи біля дошки, на якій записували розпорядження вищих урядників — преторів.

169

Вергілій. «Енеїда», IX, 641.

170

Звідки, вочевидь, родом був Луцілій.

171

Сенека снує свої міркування, орієнтуючись, мабуть, на водяний годинник: перехід, або прохід (transitus) — це та горловинка, крізь яку крапля по краплі, начебто неквапливо (lenis), протискається вода (малий відтинок часу — оманливе теперішнє), щоб потрапити у збірник — нижню ампулу (минувшість, яку можемо окинути зором усю нараз, оцінивши стрімливість часу). Для увиразнення цієї думки в оригіналі застосовано антитезу: praecipitis fugae — transitus lenis — «стрімливої втечі повільний перехід». В інших перекладах, зокрема, С. А. Ошерова (М.: Наука, 1977) це місце трактоване по-іншому: «Взгляд, прикованный к настоящему, время обманывает, ускользая при своей бьістроте легко и плавно».

172

Пор. лист І, 4.

173

У творах Цицерона, які збереглися, цього твердження немає.

174

Тобто тих, хто зайнятий мистецтвом розмірковування.

175

Вергілій. «Енеїда», VIII, 385–386.

176

Еврипід. «Фінікіянки», 469.

177

В оригіналі — «формувати» (formare) — найчастіше вживане у Сенеки дієслово, що стосується морального вдосконалення людини. Важливо пам’ятати, що латинське forma містить у собі й поняття краси: formosus — гарний, прекрасний.

178

Звідси традиційна метафора: пороки — бур’ян, який треба викорінювати, випалювати (пор. у Горація: Сатири, І, 3, 34–37):

                        …приглянься-но ближче до себе

Оком хазяйським: ану, яка хиба й в тобі проростає…

Від бур’яну лиш вогнем очищають занедбане поле.

179

Мессала, Марк Валерій Корвін (64 до н. е. — 8 н. е.) — покровитель мистецтв, учений і поет, прихильник Августа. Вальгій Руф, сучасник Мессали, — політичний діяч, учений і поет (належав до гуртка Мецената).

180

Байї — відоме гарячими джерелами місто в Кампанії (Італія) біля мальовничої Неаполітанської затоки, улюблене місце відпочинку заможних римлян.

181

Каноп — славне розкішним життям місто на побережжі Єгипту