Джеймс С. А. Корі - Вiйна Калiбана, Джеймс С. А. Корі

щось казала

і жес тикулювала так, ніби пояснює свою думку. Голден із

серйозним виглядом нахилився ближче до неї. Голос Наомі

Наґати звучав спокійно, сильно і професійно.

— Як нам щойно стало відомо, помічниця заступника

генсекретаря Канцелярії Садавіра Еррінрайта зустрілася

з представником ОПА Джеймсом Голденом і представницею

марсіянської армії, щоб обговорити питання, викликані

потенційно доленосними відкриттями, зробленими під час

спустошливого нападу на Ганімед.

Крупним планом показали Авасаралу. Вона нахилялася

вперед, щоб візуально видовжити шию і сховати обвислу шкіру

під чималим підборіддям. Завдяки досвіду мала природний

вигляд — але Арджун усе одно сміятиметься. Титр унизу екрана

зазначав її ім’я і посаду.

— Я сподіваюся долетіти з капітаном Голденом до системи

Юпітера, — говорила Авасарала на екрані. — Організація

Об’єднаних

Націй

Землі

глибоко

переконана,

що

багатостороннє розслідування цієї проблеми є найкращим

способом відновити баланс і мир у системі.

У наступному кадрі Голден і Авасарала сиділи в камбузі

з ботаніком. Цього разу говорив маленький науковець, а вона

і Голден удавали, ніби слухають його. Знову залунав голос за

кадром.

— На запитання про звинувачення, спрямовані проти

Праксідайка Менґа, чиї пошуки доньки стали людським

обличчям трагедії на Ганімеді, земна делегація була

одноголосною.

Потім знову Авасарала, тепер на її обличчі сум. Вона хитала

головою майже у несвідомому запереченні.

— Нікола Малко тут є постраждалою особою, і я засуджую

безвідповідальність новинних каналів, які представляють заяви

душевнохворих як доконані факти. Неможливо заперечити, що

вона

кинула

чоловіка

й

дитину,

але

її

боротьба

з психологічними розладами заслуговує на більшу приватність

і повагу.

Поза камерою Наґата запитала:

— То ви звинувачуєте медіа?

— Безперечно, — після цих слів Авасарали на екрані з’явилася

світлина дитини з привітними чорними очима й темними

кісками. — Ми нітрохи не сумніваємося у любові й відданості

доктора Менґа до доньки і раді сприяти її безпечному

поверненню додому.

Запис закінчився.

— Гаразд, — подала голос Авасарала. — Зауваження?

— От тільки я більше не працюю на ОПА, — відповів Голден.

— А я не уповноважена представляти марсіянську армію, —

сказала Боббі. — Я навіть не впевнена, чи мені досі дозволено

з вами працювати.

— Дякую за вашу думку. А тепер: чи є доречні зауваження?

На мить запала тиша.

— Мені нормально, — відказав Праксідайк Менґ.

* * *

Була одна річ, що давала змогу почуватися на «Росинанті» незрівнянно вільніше, ніж на «Ґуаньшиїні», і вона єдина мала

значення.

Вузький

промінь

належав

їй.

Затримка

погіршувалася, і кожна година віддаляла її від Землі — але

Авасарала дихала вільно від упевненості, що про кожне

повідомлення, яке вона надіслала, не звітують перед Нгуєном

і Еррінрайтом. Звісно, вона ніяк не впливала на те, що

станеться, щойно вони долетять до Землі, — але це звичні

правила гри. Так було завжди.

Адмірал Саузер мав утомлений вигляд, але на маленькому

екрані було складно помітити що-небудь ще.

— Ти розбурхала вулик, Крісджен. Надто схоже на те, що ти

закрила собою, як щитом, чужих для нас людей. Гадаю, ти цього

й домагалась... Я зробив, що ти просила, і Нгуєн бачився

з Джулсом-П’єром Мао. Перша зустріч відбулася після того, як

він свідчив супроти «Протогена». І Еррінрайту було про це

відомо. Але це значить небагато. Я також бачився з тим Мао.

Він — та ще зміюка, але якщо припинити стосунки з людьми

такого штибу, то у нас майже не залишиться роботи.

— Брудну кампанію проти твого друга-вченого запустили

з Канцелярії, — продовжував Саузер. — Мушу визнати, це трохи

роздратувало багатьох із нас тут, у збройних силах. Починає

здаватися, що