Федькович Юрій - Листи, Федькович Юрій

був,- то на-віки-вічні буду вам дякувати!

II. Що тичиться друку і розпаю моїх поезій, то раз завсігди вас прошу з ними по своїй волі зарядити. Они мені заплачені, то ж мені ніякого діла до них. Хіба тільки просити буду, з кождої книжечки, у котрій мої речі друковані будуть, мені з кілька екземплярів дарувати.

III. Що «Добуша» тичиться, то хіба тільки вам скажу, що він і за рік ледве готовий буде, бо тільки маю тепер у службі до роботи, що і віри мені не ймете.

IV. За те, що я вас про мою фотографію запитав, прошу не осердитися. Я не знав, що і Сироти та Перебенді ще є на світі. 104 Коли они лиш люди, то прошу їх собі тримати, а я раз завсігди вам кажу: бувайте здорові!

 

Федькович

 

26. ДО ОМЕЛЯНА ПАРТИЦЬКОГО

 

 

Літо 1869 р., Сторонець-Путилів

 

Годний наш добродію!

«Керманича», сли вам вподобавсь, буду вам далі слати, але не борше, аж доки самі у Львові не будете, а то ще і много на тепер служби маю: асентерунок, перепис на другий асентерунок, сервітутні комісії і т. д.

«Любу і підходи» не буду далі переводити, 105 бо стратив до сего діла охіть. Волію тим [часом] «Керманича» писати або що путнішого. Правопис - по вашій уподобі.

Від міністерії немає ніякої вісті. 106 Мабуть, пішло і то діло «лю-лю», як і много інших. [...]

Для «Зорі» з охотов писатиму, 107 да не знаю, чи она для дітей чи рослих?

Брошуру, о котрій пишете, дістав,- і то дуже гарне діло. Кому давав читати, кождий радувавсь.

Ваш слуга

 

Федькович

 

Посилаю вам ще і дві думці 108 , аби-сте ласкаві були помістити в «Правді».

 

27. ДО МЕЛІТОНА БУЧИНСЬКОГО

 

 

28 червня 1869 р., Сторонець-Путилів

 

Добродію!

Миле Ваше письмо, писане 11 с[ього] м[ісяця], дістав і дякую, да друге, в тім листі у тиждень обіцяне, не дістав. Може, і пропало, бо много листів, до мене писаних, по поштах пропадає.

Тепер же посилаю вам «Буквар». Гадав, що цілий перепишу, да не мав коли. Отже, з кілька передніх аркушів переписав, а решту таки старих посилаю. Лиш не подивуйтесь, що такі помазані: уперед їх Партицький поправляв, а я їх мусив тепер попереправлювати. Ви ж будете ласкаві уважати, аби через ті поправки у друку колотеча не наробилась.

Єсли б би але яка перепона була або ви інак обрадились - то є «Буквар» уже не друкувати,- то ласкаві будьте мені єго назад відослати.

За вісті про Шусельку дякую! 109 Письма від него і досі не маю.

Про фотографію - як ваша воля.

Клониться до вас ваш щирий

 

Федькович

 

28/6 1869

 

28. ДО МЕЛІТОНА БУЧИНСЬКОГО

 

 

18 листопада 1869 р., Сторонець-Путилів

Сторонець, 18/11 1869

 

Високогодний добродію!

Дякую так пану Шусельці, як і краянам нашим любим, до котрих ся низьким поклоном і щирим словом клоню, а найпаче вам, добродію, за ласкаве повіншування до нового мого чину. 110 Круг єго дуже тісний, і немного дасться доброго зробити,- найпаче для того, що правительство не є нам приятне, на що много доводів маю, чи маємо.

Співаник прехороший вам удався, 111 і вам цілим серцем дякую, що свого труду і докладу не пожалували. Жаль мені тільки, що і «Буквар» мій у такім снаряді не виджу, як і співаник. Да сли хочете, добродію, то го вам пришлю,- і під тими варунками, що ви мені ставили або ставитимете. Манускрипт міг би-м навіть переробити і побільшити або і зменшити - як би ваша воля.

Отці мехітаристи, 112 аби здорові були, як то гарно друкують! Вас прошу, добродію, о адресу до їх і почому беруть від аркуша звичайного друку прозойов, бо маю гадку дати до їх друкувати або маленький календаричок для дітей, або мою поему «Волошин», або дещо пожиточного в школі. На більше як на два аркуші не зможесь мій карман, і треба з малого починати.

Сегодне посилаю також кілька співаників до буковинської крайової ради шкільної з просьбойов до запровадження їх у народних школах. Президент мені дуже прихильний, але міністерія - зовсім ні. Коби-то я знав, котра жавра там така на мене, то є на наше діло, недобра,- не знаєте ви, добродію? Довідайтесь і пришліть мені єго адресу, а я знатиму, що робити.

Ближуться поволі і роковини смерті нашого батечка. 113 Як кождого року, так хочу і тепер вірш поминальний написати, а вас прошу - чи не міг би я го у мехітаристів дати друкувати?

Клонюсь до вас дуже уклінно і ще раз дякую, і повік дякуватиму за співаник такий прегарний!

Зоставайте у добрім здоровлю.

Так вам зичить ваш слуга

 

Федькович.

 

Поклін до п. Шусельки!

 

29. ДО АНАТОЛЯ ВАХНЯНИНА

 

 

30 грудня 1870 р., Сторонець-Путилів

 

Чесний добродію!

Ваш недатований лист, а опісля кілька книжечок і «Основу» 114 дістав я і дякую за їх красно. Да простіть, що так нескоро, бо був від Дмитра аж донедавна в дорозі, а повернувши, дожидав обіцяного вами листа, хоть і дарма.

Книжечки «Зоря» прекрасні, і поможи, боже, товариству надалі до такого благого діла! Шкода тільки, що ті книжечки не обширніші. Не знаю также, чи не на часу би вже було для народу яку-небудь часопись видавати.

Ви не знаєте, добродію, як я дуже затужив до Львова, і єсли би хоть як-небудь там