Oleg Poroshok - Сильні бо не померли, Oleg Poroshok

Розділ 15. Економічна справедливість

Артур завжди стверджував, що суспільство повинно бути побудоване на принципах справедливості та рівності, де кожен отримує за свій внесок. Він наголошував: «Якщо в країні існує міліардер, а люди, працюючи щодня, не можуть завести кінці з кінцями, — то щось не гаразд». За його словами, така нерівність свідчить про системні порушення, що руйнують моральні засади цивілізації.

Для Артура економічна справедливість була невід’ємною частиною загального благополуччя. Він вважав, що надмірне зосередження багатства в руках окремих осіб шкодить суспільству і підриває віру людей у можливість досягти справедливості. Лише тоді, коли ресурси розподіляються за принципом «від кожного по здібностям, кожному за зроблене», суспільство може стати справді здоровим і гармонійним.

Артур закликав до створення системи, де навіть найзаможніші мали б брати на себе відповідальність за добробут спільноти. Він вірив, що істинна сила нації полягає не в накопиченні величезних статків, а у здатності кожного з її членів долати труднощі та працювати на благо всіх. «Не має бути ситуації, коли заради збагачення окремих людей решта втрачає можливість жити гідно», — він наголошував, виступаючи проти проявів соціальної несправедливості.

Таким чином, ідеали Артура в галузі економічної справедливості стали ще одним стовпом нового суспільного устрою на Артаретрі. Його слова надихали колоністів створювати таку систему, де матеріальні надлишки були б розподілені для підтримки кожного, а справжнє процвітання досягалося через спільну працю, солідарність і взаємну відповідальність.

Артур був прикладом лідера, який не лише говорив про необхідність високих стандартів, а й сам жив за цими принципами. Він активно заохочував і винагороджував народ, який досягав видатних успіхів у своїй діяльності, і завжди про це відкрито повідомляв. Артур вважав, що публічне визнання і стимулювання досягнень є важливими інструментами для підтримки здорової конкуренції в суспільстві.

За його переконанням, конкуренція була даниною від самого Бога, силою, яка рухала розвиток людства вперед. Він розумів, що кожен індивід, кожна родина та кожна громада повинні мати змогу змагатися за кращі результати, адже саме так народжується інновація, зростання і процвітання. Система винагород, яку впровадив Артур, не тільки стимулювала тих, хто докладав максимум зусиль, а й створювала приклад для наслідування всім іншим.

Цей підхід сприяв постійному вдосконаленню суспільного ладу, адже успіх одного надихав на нові звершення інших. Артур постійно наголошував: «Кожен досягнутий успіх – це не лише ваша перемога, а й перемога всього народу, адже конкуренція, що дана нам від Бога, повинна вести нас вперед». Таким чином, завдяки мудрості Артура і системі заохочень, у суспільстві зберігалася динамічна конкуренція, яка стала рушійною силою для розвитку нової цивілізації.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍