Дроянда - Серце вовка, Дроянда

Світло заходу сонця забарвило небо у золотисто-пурпурні відтінки, і Василиса стояла серед клану, спостерігаючи за своїми новими підлеглими, які вже починали святкувати їхню перемогу. Її серце билося швидше від гордості, але разом з тим було відчуття, що цей день був лише початком великої пригоди.

Клан Клік святкував, але Василиса залишилася на мить осторонь. Вона не могла позбутися відчуття, що попереду ще чекають важкі рішення, нові випробування. Вона була готова до всього, але вона не могла не задуматися про своє минуле — про батьків, про Клан Димар і про те, що вона залишила позаду.

Феш наблизився до неї, і його присутність на мить заспокоїла її. Його погляд був ніжним, а усмішка, хоч і була стриманою, показувала, що він гордий за неї.

— Ти була неймовірною сьогодні, Василисо. Я завжди вірив у тебе. — його слова пробудили в її душі тепле відчуття.

— Дякую. Це було важко, але я відчуваю, що це було правильно. — Василиса зітхнула, дивлячись на групу своїх людей, що святкували перемогу. — Але я не можу забути, що я залишила позаду. Мої батьки, мої друзі... Що тепер буде з ними?

Феш помовчав кілька секунд, а потім мовив:

— Ти зробила правильний вибір, і я вірю, що твої батьки це зрозуміють. Вони тебе підтримують, і ти не одна в цьому. Клан Клік — твоя родина зараз, і ми будемо разом.

Василиса кивнула, але все ще не могла повністю відпустити сумніви. Вона знала, що прийняти це рішення було складно, але зараз, коли вона стояла перед Фешем, її серце відчувало легкість. Вона могла б піти додому, повернутися до Клану Димар, але щось всередині не дозволяло їй цього зробити.

Феш простягнув до неї руку, і вона взяла її. Це був тихий, але важливий жест, що показував, що вони готові йти разом у цьому новому житті.

— Будьмо разом в цьому, Василисо. Разом ми можемо подолати все. — Феш сказав ці слова впевнено, і його погляд був сповнений відданості.

Василиса подивилася йому в очі, і в її серці розцвіла нова надія. Вона відчула, що, незважаючи на всі труднощі, вона не буде одна. Феш був поряд, і це надавало їй сили.

— Так, разом. — її відповідь була твердою, і в її голосі звучала рішучість.

Вони повернулися до святкування, але цей момент залишився з ними на довго. Василиса зрозуміла, що кожен вибір має свої наслідки, але вона готова їх прийняти. Вона була частиною Клану Клік, і цей крок визначав її майбутнє. Але ще важливіше було те, що її майбутнє тепер було спільним із Фешем — і це давало їй впевненість у завтрашньому дні.

Світло вечірнього сонця танцювало на її волоссі, і в цей момент вона була готова до всіх нових викликів, що попереду.