Олена Закаєва - Сенсація "Початок", Олена Закаєва

Розділ 17: Полювання починається

Софія сиділа у своєму тимчасовому притулку, пильно спостерігаючи за кожним кроком. Вона знала, що після публікації викриття Сліпчуки будуть готові на все, щоб її зупинити. За останні кілька днів вона змінила декілька місць проживання, перебувала під наглядом юристів та навіть ховала свою особисту інформацію, щоб ускладнити доступ до неї. Її телефон був під надійним захистом, а ноутбук постійно перевірявся на наявність шкідливих програм. Марина, незважаючи на власні труднощі, продовжувала підтримувати Софію та її захист.

Вся ситуація виглядала як у поганому фільмі: кожен день було сповнене страху, а кожен шум за дверима здавався погрозою. Софія не могла дозволити собі розслабитись ні на мить. Її серце билося швидше від кожного звуку, що розривав тишу. Але всередині вона не була сама — її підтримували друзі, юристи та навіть деякі колеги по редакції. Вона відчувала, що боротьба не закінчена, і намагалася триматися в силі.

Тим часом інформація про її розслідування продовжувала поширюватися. Кожен день було все більше обговорень у ЗМІ, і хоча більшість людей були на її боці, деякі вже починали дивитися на її діяльність як на надмірний виклик.

Але Софія знала: якщо її здолають зараз, то всі її зусилля, всі ті дні, що вона провела у небезпеці, стануть марними. І в той момент, коли вона почала вірити, що все ще може вийти на своїй стороні, сталася подія, яка підтвердила її найгірші побоювання.

Це сталося пізно ввечері, коли Софія вирушила з редакції, щоб на кілька годин знову змістити місце тимчасового перебування. Її автомобіль був на кілька хвилин відставлений від будівлі, і вона вже встигла сісти в салон і завести двигун, коли побачила щось незвичне.

Застигнувши, Софія побачила фігуру, яка наближалась до її авто. Це був чоловік в темному одязі, що швидко наближався до дверей її машини. Він рухався з настільки визначеною метою, що Софія не змогла встояти перед інстинктивним поривом. Вона миттєво відкрила двері і вийшла з машини, спостерігаючи, як чоловік підходить ближче. В його руках, схованих за курткою, було щось, що здалося їй дивним і підозрілим.

Її серце почало калатати в грудях, і вона вирвалася із місця, ледве не падаючи, коли почула різкий звук — вибух. Страшний шум розірвав нічну тишу, і машини було охоплено полум’ям. Софія згорнулася від шоку, навіть не встигнувши усвідомити, що саме сталося. Вона впала на землю, прикриваючи голову руками, і лише тоді зрозуміла, що вибухнув її автомобіль.

У неї не було жодних сумнівів, що це було зроблено навмисно, і що вона була мішенню. Вона дивилася на полум’я, що вирує за її спиною, і відчула велику спустошеність і страх. Їй пощастило, що вона вийшла з машини вчасно.

"Сліпчуки не зупиняться", — думала Софія, почувши, як за кілька секунд наближаються сирени пожежних машин та поліції.

Протягом наступних кількох годин Софія залишалася в тому ж місці, тільки вже вдала рішучість і мета. Вона стояла на ногах, готова продовжити боротьбу, але цієї ночі вона зрозуміла одне: тепер вони не лише намагаються зупинити її кар’єру чи репутацію. Вони готові йти на крайнощі, щоб позбутися її.

В той момент її думки були зосереджені на тому, що їй доведеться ретельно планувати свої наступні кроки. Вона не могла просто сидіти й чекати, поки наступний напад стане більш смертоносним.

Але навіть попри все, що відбулося цієї ночі, Софія відчувала: це ще не кінець. Вона жила, і це дало їй ще більше сил. Сліпчуки перейшли межу, і тепер вона була готова йти далі, не боячись гірших наслідків. Що б не трапилося, вона не збиралася здаватися.

Наближався час, коли вона має бути готовою до останнього кроку в своїй боротьбі за правду.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍