Вікторія Попик - Запалена минулим, Вікторія Попик

- Але зірвався

- Вибач!!!

Я акуратно беру букет і в той момент, коли чоловік нахиляється, щоб поцілувати кажу:

- Де ти провів ніч?
 

Артем завмер, його обличчя змінилося, посмішка зникла, а погляд бігав туди-сюди.

- З друзями, де ж ще?

- Ясно

У мене не було бажання слухати це, я була впевнена, що це повна брехня.

Розвернувшись я поклала букет у вазу і мовчки попрямувала до гардеробу, мені потрібно забрати сина, а ще мені потрібно виговоритися, бо здається, що я ще трішки і зірвуся.

Швиденько зібралась і попрямувала до виходу.
 

- А ти куди?

Артем сидів за столиком із чашкою кави, взагалі не збентежений відсутністю скла.

- Хіба мама тобі не дзвонила, що Мишко у них?

Я знаю, що з мамою Артем говорить по телефону кожного дня.
 

- Думав ми проведемо цей день удвох?

Він дивився на мене так, ніби я йому щось винна і це я зірвалась на ньому, а потім без будь-якого попередження ночувала хто-зна де.
 

- Букет квітів не вирішує усіх проблем, я уже не в тому віці.

Артем не відповів нічого, а я відчинила двері і просто вдала вигляд, що на все байдуже.