Логан Урі - Як не померти на самоті, Логан Урі

що ніхто не є бездоганним, тож коли ви підете, наступна людина, з якою зустрічатиметеся, теж не буде ідеальною.

Самостійно змінити свій тип прив’язаності — складне завдання. У підсвідомості криється безліч причин того, чому ми такі, які є, тож, порпаючись у минулому, ризикуємо наштовхнутися на несподівані та складні питання. Що, як наші стосунки з мамою пов’язані з нашим типом прив’язаності, а ми, знайшовши здоровішу прив’язаність, зраджуємо чи кидаємо її? Може, вам доведеться усвідомити, що ви не отримували того, що вам потрібно, від людини, від якої вам це треба було найбільше. Багатьом людям здалося б корисним обговорити ці питання із психотерапевтом.

Ми з Вівіан і далі розмовляли про її особисте життя після кожного заняття. Незабаром вона перестала називати «нудними» хлопців, які виявляли до неї симпатію. Вівіан гордо написала мені, що відшила залицяльника з відверто уникаючим типом прив’язаності. І вгадайте що? Десь за пів року вона познайомилася з вродливим хлопцем, який щойно переїхав до Сан-Франциско з Г’юстона. Після їхнього першого побачення, у п’ятницю ввечері, він зателефонував їй і сказав: «Ти мені дуже подобаєшся, і я хочу завтра знову зустрітися з тобою». Замість того щоб визнати це «жалюгідним», Вівіан снідала з ним наступного ранку, як він і просив. Сніданок перейшов у прогулянку. Прогулянка — у зустріч з її друзями у пабі. Зустріч — у п’яненьку поїздку на таксі до його будинку та в довгий сон. Минуло два роки, а вони й досі сплять разом.

Ключові висновки

1. Теорія прив’язаності — популярна схема для розуміння стосунків. За допомогою неї легко пояснити, чому ми прив’язуємося до певних типів людей, чому минулі взаємини не склалися та чому не можемо позбутися шкідливих звичок.

2. У вас може бути тривожний тип прив’язаності, якщо ви прагнете якнайбільшої близькості, але не впевнені, що у ваших стосунків є майбутнє та що ви цікаві своєму партнерові. У вас може бути уникаючий тип прив’язаності, якщо вам незатишно, коли ви надто зближуєтесь, і ви цінуєте незалежність більше за стосунки. У вас може бути безпечний тип прив’язаності, якщо вам комфортно й у близькості, й наодинці і ви встановлюєте чіткі межі.

3. Люди з безпечною прив’язаністю становлять 50 відсотків населення, але не серед тих, хто шукає взаємин, оскільки вони зазвичай знаходять стосунки та залишаються в них. Люди з тривожною та уникаючою прив’язаністю часто зустрічаються між собою, посилюючи найгірші тенденції одне одного.

4. Якщо у вас тривожний чи уникаючий тип прив’язаності, ви може розвинути в собі навички краще вибудовувати стосунки, шукаючи партнерів із безпечною прив’язаністю та навчаючись саморегуляції — керування власними руйнівними імпульсами й емоціями.

Розділ 7. Шукайте супутника життя, а не партнера для випускного

Як зосередитися на важливих рисах характеру партнера для тривалих стосунків

Браян скидався на більш привабливого брата Кіану Рівза.

Ми зустрілись у невадській пустелі на щорічному фестивалі психоделічного мистецтва «Палаюча людина». Першого вечора, загорнений з голови до ніг у білу тканину, з окулярами для захисту від пилу, що висіли на його шиї, він прошепотів: «Можна тебе поцілувати?» Я кивнула, поправляючи хутряну шап­ку кремового кольору, яку вдягла разом із плямистим кігурумі, щоб довершити свій костюм снігового барса. Ми поцілувалися під виступ діджея Пола Окенфолда. Навколо нас танцювали тисячі фестивальників. Під ритмічний біт натовп закричав, і ми почали цілуватися ще пристраснiше.

Згодом незнайомець у мантії чарівника простягнув нам поляроїдне фото наших обіймів: «Ви просто здавалися дуже закоханими». І я була певна, що такими ми і є. Мене сповнив романтичний настрій, і, захоплена ним, я розглядала краєвиди пустелі, що у місячному світлі нагадували потойбіччя.

Після повернення до Сан-Франциско я й далі цікавилася Браяном. Одного дня ми сиділи на лаві в офісі «Ґуґла», де обоє працювали, й обмінюва­лися розповідями про нашу «декомпресію» — повернення до реального життя після «Палаючої лю­дини». Накидка Браяна змінилася джинсами та футболкою.

Ми хильнули пива з мікрокухні та вскочили в ґуґл-­шатл до Сан-Франциско. Я з усмішкою примостилася на сидінні біля нього. Ми взяли по одному навушникові: лівий — він, правий — я. Він увімкнув «The Trapeze Swinger» від «Iron and Wine», а я, заплющивши очі, згадувала шалено щасливу мить нашого танцю у пустелі. «Ось яке воно, кохання», — думала я.

Браян був спокусливий, спонтанний і веселий. А ще ненадійний. Я ніколи не знала, чи відповість він на моє повідомлення та чи прийде тоді, коли пообіцяв. Він розумів, як мені подобається, одначе сьогодні поводився зацікавлено, а завтра — байдуже. Я ніколи не запитувала себе: «Чи добрий він і турботливий?», «Чи довіряю я його судженням?», «Чи не забуватиме він водити наших дітей до стоматолога?» (Його звички доглядати за зубами давали підстави підозрювати те, що таки забуватиме.)

Озираючись назад, дивуюся: чому я, та, що прагнула знайти серйозного партнера та тривалі стосунки, відчайдушно намагалася переконати його зустрічатись зі мною? Чому я постійно велася на таких хлопців, як Браян? Мій вибір унеможливлював побудову тих взаємин, яких я прагнула. Замість роботи над творенням постійних стосунків я спокушалася короткочасними розвагами.

  Партнер для випускного чи супутник життя?

Багатьом із нас складно буває зробити правильний вибір для майбутнього себе — і не лише у взаєминах. Ми винні в цьому, коли відкладаємо хатні обов’язки (хоча знаємо, що зрештою нам таки доведеться їх виконувати), коли не виконуємо фізичні вправи (хоча знаємо, що це важливо для збереження здоров’я) та коли легковажно тринькаємо гроші (хоча знаємо, що їх треба заощаджувати). У всі ці моменти ми стаємо жертвою зміщення до теперішнього, помилки в судженнях, яка змушує нас визнавати непропорційно цінним момент тут і зараз та невиправдано знижувати цінність майбутнього.

Багато хто з нас зустрічається без сподівання на майбутнє. Я точно про нього не думала, коли бігала за Браяном. Я називаю це пошуком партнера для випускного. Найкраще йти на випускний із кимось, хто має чудовий вигляд на фото, веселить тебе всю ніч і завдяки кому всі друзі вважатимуть тебе крутим. Багато хто з нас закінчив школу понад десять років тому, і все ж ми й далі оцінюємо потенційних партнерів за цими критеріями. Ви справді хочете одружитися з тим, кого б узяли із собою на випускний? Перейматися через те, чи допомагатиме вам ваш партнер піклуватися про стареньких батьків? Чи ходитиме на батьківські збори вашої дитини? Або дбатиме про вас, якщо у подорожі, під час відпустки, у вас станеться розлад шлунка?

Це, либонь, не ті запитання, які ви собі ставите, знайомлячись із кимось. Відповіді на них мало стосуються того, чи бажаєте ви поцілувати цю людину або зустрітися з нею знову (а хто згадує про діарею на першому побаченні?!). Але якщо ви шукаєте партнера для тривалих стосунків, вам потрібен хтось, хто залишатиметься поруч у час ваших і злетів, і падінь. Хтось, на кого можна покластися. Хтось, із ким разом ви ухвалюватимете