Ханс Рослінг - Фактологія

Експерти на Всесвітньому економічному форумі? Вони відповіли набагато краще, ніж прості люди. Майже як шимпанзе: 27 % правильних відповідей.

Коли конференція для вчителів завершилася та я спокійно обміркував ситуацію, то усвідомив масштаби проблеми знань. Кількість дітей у майбутньому є найважливішим фактором для прогнозування глобальних демографічних показників. Отже, він є центральним у всіх дискусіях про самодостатнє життєзабезпечення. Якщо цей чинник буде неправильний, ми ризикуємо наробити багато інших помилок. Проте майже ніхто з високоосвічених та впливових людей, що брали участь в опитуваннях, не знав про відомості від демографічних експертів. Усі ці дані є у вільному доступі онлайн, на сайті ООН, але вільна інформація без зусиль рідко стає знанням. Дані ООН розміщувалися в останньому рядку. Експерти ООН вважають, що на 2100 рік у світі буде 2 мільярди дітей — так само, як і зараз. Вони не передбачають ні лінійного розвитку, ні подальшого зростання. Я невдовзі до цього повернуся.

 Інстинкт прямої лінії

На цьому графіку ви можете побачити демографічний стан світу з 8000 року до нашої ери. Саме тоді виникло сільське господарство.

У той час загальна кількість людей становила приблизно 5 мільйонів, які мешкали уздовж узбережжя та на берегах річок у всьому світі. Сукупна кількість людей була меншою, ніж населення одного з теперішніх великих міст: Лондона, Бангкока або Ріо-де-Жанейро.

Це число збільшувалося дуже повільно протягом майже 10 000 років, і зрештою досягло 1 мільярда у 1800-му. Потім дещо сталося. Наступний мільярд додався лише за 130 років. За наступну сотню років населення зросло ще на 5 мільярдів. Звичайно, люди хвилюються, коли бачать таке різке збільшення, до того ж вони знають, що планетарні ресурси обмежені. Звісно, це виглядає так, ніби населення лише збільшується, та ще й дуже швидко.

Коли бачите, що на вас летить каменюка, то зазвичай можете прогнозувати, що вона вас ударить. Вам не потрібні графіки, числа чи розкладки. Ваші очі й мозок розраховують траєкторію, і ви відходите від лінії польоту каменя. Досить легко уявити, наскільки таке візуальне прогнозування, що спрацьовує автоматично, допомагало нашим предкам виживати. Воно й досі допомагає нам у цьому: коли ведемо машину, ми постійно прогнозуємо, де буде сусідня машина наступної миті.

Але наша прямолінійна інтуїція не завжди є надійним дорого­вказом у сучасному житті.

Наприклад, якщо дивитися на лінійний графік, то майже неможливо не уявити собі пряму лінію, яка тягнеться за межі закінчення тенденції, у майбутнє. На демографічному графіку на наступній сторінці я додав пунктирну лінію, щоб прояснити, що саме люди інстинктивно уявляють. Звичайно, вони хвилюються.

Тепер розглянемо інший приклад, який, на мою думку, буде вам більш знайомий. Коли народився мій молодший онук Міно, його зріст становив 49,5 см. За перші шість місяців хлопчик виріс до 68 см. Неабиякий темп — 18 см. Дивовижно, але не лячно. Подивіться на графік росту. Я додав інтуїтивну пряму, наскільки він мав вирости в майбутньому. Моторошно, правда?

Якщо Міно продовжить рости в такому ж темпі, то в три роки його зріст становитиме 150 см — півтораметровий малючок. На десятий день народження він сягне відмітки 4 метрів. А що потім? Це ж не може тривати! Треба зробити щось радикальне! Батькам Міно доведеться перебудувати будинок або знайти якісь ліки!

Звичайно, у цьому випадку, прямолінійна інтуїція не працює. Чому це так очевидно? Ми з власного досвіду знаємо про зростання організму. Ми розуміємо, що лінія зростання Міно буде не такою. Ми ніколи не бачили чотириметрових людей.

Безглуздо припустити, що тенденція зростання залишиться лінійною. Але якщо ми необізнані в якомусь питанні, то, виявляється, на диво важко уявити, наскільки абсурдним може бути таке припущення.

Спеціалісти ООН із питань народонаселення мають багатий досвід у розрахунку обсягу населення. Це їхня робота. Вони очікують таку тенденцію, як на графіку нижче.

Населення світу сьогодні становить 7,6 мільярда людей. І так, це число швидко зростає. Проте зростання вже почало сповільнюватися, й експерти ООН впевнені, що така тенденція продовжиться протягом наступних кількох десятиліть. Вони вважають, що до кінця сторіччя крива вирівняється десь на позначці 10–12 мільярдів.

 Форма кривої населення

Щоб зрозуміти форму кривої населення, нам треба збагнути, чому зростає населення.

Чому населення зростає?

 Факт-запитання № 6

За прогнозами ООН, до 2100 року населення світу збільшиться ще на 4 мільярди. Яка головна причина такого зростання?

 А. Буде більше дітей (до 15 років).

 Б. Буде більше дорослих (віком від 15 до 74 років).

 В. Буде більше літніх людей (75 років і вище).

Тут я одразу дам вам правильну відповідь — Б. Експерти переконані, що чисельність населення зростатиме переважно через більшу кількість дорослих. Кількість ні дітей, ні літніх людей не збільшиться. Більше стане дорослих. Ось такий самий демографічний графік, як ви щойно бачили, але діти й дорослі тепер розділені:

Як ми вже зрозуміли із запитання в цьому розділі, дослідники не очікують збільшення кількості дітей. Тепер уважно погляньте на лінію дітей на цьому графіку. Коли вона вирівнюється? Ви бачите, що це вже відбувається? На це і вказують експерти ООН. Радикальні зміни, завдяки яким кількість населення зростатиме не так швидко, полягають у тому, що чисельність дітей має припинити зростання. І це вже відбувається. Як таке могло статися? Це має знати кожен.

А тепер — увага! Наступний графік — найкардинальніший у цій книжці. Він показує неймовірний, карколомний спад кількості дітей на одну жінку, який стався за роки мого життя.

Коли я народився, зазвичай одна жінка мала в середньому п’ятьох дітей. Після 1965 року кількість дітей стала так різко зменшуватися, як ніколи раніше в історії. За останні 50 років рівень народжуваності постійно знижувався й сягнув надзвичайно низького рівня — у середньому зараз народжується менш ніж 2,5 дітей на одну жінку.

Ця карколомна зміна сталася одночасно з покращеннями, які я описував в попередньому розділі. Мільярди людей вийшли за межі крайньої бідності, більшість із них вирішила мати менше дітей. Потреба у великих родинах, де діти були б додатковою робочою силою в маленькому сімейному господарстві, зникла. А також уже не доводилося народжувати багато дітей, щоб протидіяти дитячій смертності. Жінки й чоловіки здобули освіту й зажадали,