Agrafena - Примхлива мрія, Agrafena

– Може, вийдете?

Ніхто навіть не подумав покидати кімнату, тільки свекор повернувся до нас спиною. Потім Рід знову розстебнув мій халат, який я тільки-но впорядкувала, а іноземний лікар, незрозуміло навіщо, приклав диск, що виявився на подив м'яким і теплим, до мого живота.

Деякий час Стен прислухався і придивлявся до коробки, що поцілила струмом у мій палець, потім забрав диск, стиснув його між своїми долонями і на кілька секунд заплющив очі.

– Вітаю, Вікторіє! – очі літнього лікаря іскрилися веселощами. – Три!

Наступної миті я здригнулася від радісного крику.

– Не може бути! Ти впевнений, Стен?

– Ображаєш, альфа, я свою роботу знаю. Троє їх, точніше, не буває.

З глузду з'їхати! Та не може такого бути! Чи може? Я лише очима кліпала, переводячи по черзі погляд на кожного з присутніх у кімнаті.

Павло схвильовано смикав себе за волосся, захоплено дивлячись на мене, свекруха знову заплакала, а Гарес різко розвернувся в мій бік і здивовано підняв брови.

Я поспішила знову застебнути ґудзики на халаті, тому що мій чоловік, що зовсім ошалів від радості, навіть не звернув уваги, що одяг мій не зовсім у порядку. Ну так, це ж не йому носити трійню, то чому б і не порадіти?

– Анаїд, – махнувши на Ріда рукою, звернувся Стен до моєї свекрухи, – швидше збери речі Вікторії, я її забираю.

– Це ще навіщо? – обурилася я. – Навіть і не подумаю звідси нікуди їхати!

– Поїдеш, – наполягав лікар, – за тобою необхідне цілодобове спостереження.

– Стен, ти зовсім здурів? Я сказала, що я залишуся тут, що незрозуміло?

– На цю мить, твого бажання недостатньо, – розсердився перевертень. – Найважливіші питання у сім'ї вирішує чоловік.

– Стен, припини, – раптом підтримав мене Павло. – Якщо все гаразд, навіщо Віку до клініки забирати? Чи ти чогось не договорюєш?

– Все, що потрібно, я сказав, – блиснув очима лікар. – Тільки я навіть пригадати не можу, щоб у нашому клані жінка народжувала одночасно трьох вовченят!

Яке щастя! Я і тут опинилася попереду всієї планети? Ну, просто піонерка. Тільки радості це мені не додало.

– Пашо, – сердито подивилася я на блондина, – нехай Стен мені допоможе, або вирушає додому.

– Альфа, – вперто хитнув головою лікар, – я мушу забрати Вікторію з собою. Якщо щось трапиться із невісткою Верховного, мені не зносити голови. Зейлі прикінчить мене не замислюючись.

– Люба, – на обличчі Ріда відбився сумнів, – може, і справді?

– Жодних “справді”! – розлютилася я. – У мене весілля, чи як?

– Весілля потрібно відкласти, – рішуче мовив лікар, – а краще взагалі скасувати. Коли діти народяться, тоді й роби, що заманеться.

– А індіанська національна хата тобі не підходить? – зістрибнула я зі столу, не зважаючи на те, що всі троє чоловіків кинулися мене підтримати. – У мене весілля! І я не хвора, щоб мене в лікарні замикати!

– Але Зейлі...

– Та звідки ти взяв, що Верховний тут хоча б якось причетний? Я не казала, що моя перша дитина буде парою його сина. Може, в мене, окрім цих дітей, буде ще десяток дочок?

Стен розгубився і прохально подивився на Ріда:

– Нарідіс, будь ласка, вплинь на свою жінку.

– Якщо він не хоче, щоб ми посварилися прямо зараз і надовго, – мстиво усміхнулася я, – то навіть намагатись не буде. А мені, здається, не можна хвилюватися? – невинно поплескала віями. – Я ж через це дуже-дуже переживатиму.

– Ось бісова дівка, – розреготався Гарес. – Справжня пара для ватажка зграї.

– Гаразд! – вирішив припинити дискусію тутешній альфа, а за сумісництвом мій чоловік. – Весілля у нас. Стен, що ти там притяг? – показав на колбу з рожевою рідиною. – Це для Віки?

– Так, – пробурчав лікар, ображений, що не прислухалися до його професійних рекомендацій, – це настоянка, що зміцнює і тонізує.

Не встигла я простягнути руку за посудиною, як він продовжив:

– Але її дії вистачить лише на добу. Завтра, якщо почуватимешся недобре, потрібно буде прийняти ще.

– Ось завтра й привезеш, – милостиво дозволила я.

Брови гостя зійшлися на переніссі. Стен зволив гніватися. Та й нехай собі злиться. Уявив би себе на моєму місці. А то, бач, що надумав, тримати мене під цілодобовим наглядом, як злочинницю.

Зрештою всі заспокоїлися, лікар перевертнів повернувся на Аррінолісс, а я була доставлена ​​до своєї спальні на надійних руках дбайливого чоловіка.