Джеймс Еллрой - Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой

— Та чешуть люди язиками, що сьогодні такий чудовий день, що мені більше не хрін робити, як триндіти зі сраним макаронником та жидом-жиробасом.

— Хо-хо-хо, — добродушно засміявся Ейб, злегка вдаривши Бада по руці. — Оце ти гівнюк. То що тобі треба від Собачника?

— Не твоя справа, жидяро, — відрізав Бад. — А ти що робиш, поки Мікі не у справі? — обернувся він до Джонні.

Джонні ритмічно постукав кільцем на пальці по горлечку пляшки.

— Нічим таким, що могло би тебе зацікавити. Я тримаюся, так що не турбуйся. А що ти робиш?

— Заново розслідуємо «Нічну сову».

Джонні знову забарабанив кільцем по пляшці — іще сильніше, ледве не перевернув її.

— Ти ж не думаєш, що це Собачник Перкінс… — промовив Тайтелбаум, пополотнівши.

— Не сміши, Ейбе, — перебив його Стомпанато. — Собачник і «Нічна сова»? Що за гониво!

— Відійду посцяти, — сказав Бад і пішов в туалет.

Присунувши двері, він порахував до десяти, а потім трохи прочинив, залишивши вузьку шпаринку. Засранці, енергійно жестикулюючи, про щось перемовлялися пошепки — Ейб витирав своє обличчя серветкою. Що ж, треба вже доскладати цей пазл. Ейб витирає жирну пику хусткою. Усе збігається.

Чи стосується якось Перкінс бійні в «Нічній сові»?

Джек Вінсеннс засік Вакса, Стомпа, Кікі та Перкінса на вечірці — десь за рік до «Нічної сови».

За словами Джо Сіфакіса, партнерів і приятелів Мікі Коена відстрілювала банда із трьох осіб. Чомусь згадався йому і мотель «Вікторія».

Бадові не давало спокою іще щось, але ця думка все вислизала від нього, і він ніяк не міг зосередитися на ній.

«Тримаюся в рамках», — сказав Стомпанато.

Та це ж коронне слівце Дадлі — «утримання».

Як він там казав під час останньої розмови у мотелі: «утримання організованої злочинності в належних рамках», «зможемо скористатися із результатів своєї праці», «впертий макаронник, із яким ти вже знайомий»? Джонні Стомп раніше був інформатором Бада й люто його ненавидів. Ось чому Дадлі наполягав на «абсолютній відвертості»; ось чому Ламара Гінтона допитували нібито у справі «Нічної сови», ось чому там була Дот Ротштейн, кузина Тайтелбаума.

Бад плеснув на обличчя водою, заспокоївся і вийшов.

— Усе добре? — спитав Стоп.

— Так, цілком. Знаєте, ви маєте рацію. Я Собачника шукаю ще за старі справи, а «Нічна сова» — це вже перебір…

— Так? — спокійно спитав Джонні.

— Там, я чув, якісь інші чорні попрацювали? — спитав Тайтелбаум. — У газетах писали.

— Можливо, — відповів Бад. — Але якщо це були не якісь інші чорні, тоді, виходить, фіолетова тачка біля «Нічної сови» — підстава. Гаразд, успіху, хлопці. Якщо побачите Собачника — перекажіть, хай подзвонить до мене на роботу.

Джонні спокійно тарабанив кільцем по пляшці.

Тайтелбаум діловито відкашлявся і витер піт.

Бад теж був спокійний, хоча й не настільки: він сів до автомобіля й поїхав до першого ж таксофона за рогом. Набрав номер «Пасіфік Коуст Беллс» — йому здавалося, що трубку не брали цілу вічність.

— Альоу, від кого запит?

— Сержант Вайт, поліція Лос-Анджелеса. Потрібно простежити дзвінки.

— За який період, сержанте?

— Зараз. Найвищий пріоритет, ідеться про вбивство: усі приватні номери і таксофони біля одного ресторану. Це терміново.

— Секундочку, будь ласка.

Звук переключення ліній — і він почув новий жіночий голос.

— Сержанте, де саме вам треба відстежити дзвінки?

— Ресторан «Кошерний Ейб» на розі Піко і Ветеран, — відповів Бад, геть рознервувавшись. — Треба відстежити всі дзвінки з усіх телефонів за найближчі п’ятнадцять хвилин. Леді, і не драйтуйте мене.

— Ми не маємо права прослуховувати поточні дзвінки, офіцере.

— Чорт забирай, мені просто треба знати, куди саме дзвонять!

— Ну що ж, якщо йдеться про вбивство. На якому ви номері зараз?

— GR 48112, — відповів Бад, прочитавши номер телефона-автомата.

— Гаразд. Передзвоню через п’ятнадцять хвилин. І наступного разу спробуйте попередити.

Бад поклав слухавку і став чекати на дзвінок, без кінця повторюючи: «Дадлі, Дадлі, Дадлі, Дадлі», — поки його