Bogdana reider - Зоряні Війни : Новий Шанс , Bogdana reider

 

Коли вона повернулася після душу, Гай вже сидів у залі з Міро на колінах, гладячи його м'яку шерсть. Кіт виглядав задоволеним і спокійним, наче визнанням перемоги над водою було важливішим за сам процес миття.

 

— Дякую, майстре, — сказала Шмі, сідаючи поруч з ними. — Ви завжди знаєте, як зробити все краще.

 

— Ми команда, Шмі, — відповів Гай, дивлячись на неї з теплотою. — І разом ми можемо подолати будь-які труднощі. Навіть такі, як миття впертого Лута-Кота.

 

Гай не міг стримати посмішку, згадуючи, як колись він був проти ідеї мати падавана. Йому здавалося, що це занадто велика відповідальність, і він побоювався, що не зможе стати достатньо хорошим наставником. Але тепер, дивлячись на Шмі, він розумів, наскільки помилявся.

 

— Знаєш, Шмі, — сказав він, дивлячись на неї з ніжністю. — Колись я думав, що не здатний бути наставником. Я боявся, що не зможу навчити когось так, як мене навчали мої майстри. Але ти показала мені, що все можливо. Ти стала для мене не лише падаваном, а й другом, і я дуже вдячний за це.

 

Шмі посміхнулася, її очі блищали від вдячності та щастя.

 

— Майстре, ви змінили моє життя. Ви навчили мене бути сильною, мудрою і впевненою. Я завжди буду вдячна вам за вашу підтримку і наставництво, — відповіла вона, обіймаючи його.

 

Гай відчував, як його серце наповнюється теплом. Він знав, що їхній шлях був не завжди легким, але разом вони змогли подолати всі труднощі та досягти значних успіхів.

 

— Ми ще маємо багато чого навчитися і багато місій попереду, — сказав він, дивлячись на зоряний простір за вікном зорельота. — Але з тобою поруч я впевнений, що ми зможемо подолати будь-які випробування.

 

Шмі кивнула, відчуваючи, як її серце наповнюється рішучістю і натхненням. Вона знала, що разом з Гаєм вони можуть досягти великих висот і принести мир і справедливість у галактику. Шмі поцілувала його в щоку і пішла спати до своєї кімнати. Гай застиг, це був взагалі перший раз за рік, що Шмі була настільки відвертою і ніжною.

 

Шмі поцілувала його в щоку і, попрощавшись, пішла до своєї кімнати. Гай застиг на місці, не знаючи, як реагувати. Це був перший раз за рік, відколи Шмі стала його падаваном, коли вона наважилася на такий жест. Його охопила буря емоцій — здивування, ніжність і, можливо, навіть легка розгубленість.

 

Залишившись наодинці, Гай почав згадувати всі ті моменти, які вони провели разом. Його серце наповнювалося гордістю за те, якою сильною і рішучою стала Шмі. Вона зростала не лише як джедай, але і як людина, яка вміє виражати свої емоції та підтримувати інших.

 

Протягом цього року вони разом подолали багато випробувань, і їхній зв'язок лише зміцнів. Гай знав, що його роль не лише як наставника, але і як друга, важлива для Шмі. Він також розумів, що їхні стосунки виходять за рамки звичайного зв'язку між майстром і падаваном.

 

Він посміхнувся, відчуваючи теплоту, яка залишилася після поцілунку. Можливо, це був лише жест вдячності та дружби, але для нього це означало щось більше. Це був знак того, що Шмі довіряє йому і відчуває до нього особливу приязнь.

 

Гай вирішив не заглиблюватися в аналіз цього моменту. Замість цього він зосередився на майбутніх викликах. Їх чекало безліч місій і завдань, і він хотів бути впевненим, що зможе підтримати Шмі у всьому.

 

— А ви думаєте, Дрейк з батьком колись помиряться? — запитала вона, підійшовши до нього і тримаючи кота на руках, поглядаючи на нічний Корусант.

 

Гай повернувся до Шмі, помічаючи серйозність на її обличчі. Він знав, що тема відносин між Дрейком, його батьком і жінками з силою була важкою та делікатною для неї.

 

— Шмі, — почав він, ретельно добираючи слова, — зміни в людях не завжди відбуваються швидко. Іноді потрібен час, щоб зрозуміти та прийняти нову реальність. Але я вірю, що Дрейк, як і будь-хто інший, здатен змінюватися. Він вже зробив перший крок, повернувшись додому з новинами про тебе.

 

Шмі зітхнула і сіла поруч з Гаєм, тримаючи Міро на руках. Її очі були наповнені сумом, але також і надією.

 

— Я сподіваюся, що вони обидва зможуть зрозуміти, що сила не робить нас небезпечними чи слабкими, — сказала вона. — Вона робить нас тими, хто ми є. І я хочу, щоб вони побачили це в мені.

 

Гай ніжно посміхнувся і поклав руку на плече Шмі.

 

— Ти вже показала їм свою силу, Шмі, — сказав він. — Твоя мужність і рішучість говорять голосніше за будь-які слова. І я впевнений, що з часом вони зможуть побачити тебе такою, якою ти є насправді.

 

Шмі кивнула, відчуваючи підтримку і розуміння свого майстра. Вона знала, що шлях до прийняття і розуміння не завжди буде легким, але з Гаєм поруч вона відчувала себе готовою до будь-яких викликів.

 

— Дякую, майстре, — сказала вона, відчуваючи, як її серце наповнюється вдячністю. — Ваша підтримка означає для мене дуже багато.

 

Гай обійняв її, відчуваючи, як їхній зв'язок стає ще міцнішим.

 

— Ми завжди будемо разом, Шмі, — сказав він. — І разом ми зможемо подолати будь-які труднощі. Завжди пам'ятай про це.

 

***

 

 

Цьому  темному джедаю краще здатися зараз, адже Гай не контролював себе. Він просто жбурнув свого падавана через весь простір, і бідолашна Шмі приземлилася на міст, вдарившись об поруччя. Гай Скайвокер хотів докладно пояснити, чому він ненавидить, коли його кидають через усе місто.

 

Шмі з болем піднялася на ноги, відчуваючи кожен синець і подряпину, отримані від падіння. Її погляд зупинився на Гаї, який стояв на іншому кінці мосту, готуючись до чергової атаки. Його обличчя було напруженим, але в очах можна було прочитати глибоку турботу.

 

— Гаю, я в порядку, — сказала вона, намагаючись приховати біль у голосі. — Ми повинні діяти разом, інакше нас обох знищать.