Chris Jey - Between angels and demons, Chris Jey

- Вважатиму за комплімент, - Данте зробила ковток віскі і, відібравши сигарету у непроханого гостя, загасила її. - Для чого прийшов? - запитала дівчина і пішла на кухню.

- Хочу допомогти тобі, - янгол пішов за Данте. - Хіба це не очевидно?

- Слухай, Капітан Очевидність, я не потребую твоєї допомоги. Краще йди, - Данте включила чайник, налила собі багато заварки в чашку і почала їсти мед.

- Побічний ефект від твоєї подорожі? – вказав чоловік на солодку речовину у банці.

- Ні. Я просто обожнюю без зупинки поїдати цю солодку гидоту. Тобі прямо і праворуч – там двері у великий світ.

- Твій рівень глюкози впав, доки ти була в іншій площині. Ти витратила багато енергії і поки не в змозі битися зі мною. А значить, я залишаюся, - Кем мило посміхнувся.

- Гаразд, залишайся, - після недовгої паузи дівчина вдарила ангела чашкою, в якій робила собі чай, по скроні. Від удару Кем знепритомнів і впав. Данте ж спокійно доїла мед. Янгола вона прикувала кайданками до кухонної батареї. - Поговоримо про твою поведінку вранці, - мисливиця пішла відпочивати.

Прокинулася Данте на світанку. Її розбудив звук скла, що б'ється. Дівчина вскочила з ліжка, діставши з-під подушки револьвер. Те, що вона побачила, застало її зненацька. Шумом, що розбудив її, виявився столик зі скляною стільницею. На нього впав Нейт, якого дуже вдало туди кинув Камаель.

- Зроблю вигляд, що я цього не бачу, - Данте лягла під ковдру і, сховавшись з головою, спробувала вирушити до царства Морфея. Але звуки бійки, що долинали до неї, не дозволяли їй цього зробити. Тоді дівчина спробувала розняти чоловіків. З першого разу їй це не вдалося: Камаель відштовхнув її до стіни. Данте вирішила вдатися до дієвішого способу - вона вступила в бійку. Спочатку мисливиця нейтралізувала одного ангела: Данте вимовила якісь слова, і той упав навколішки, схопившись за голову. Потім іншого. Він був переможений ніжками від зламаного раніше столика.

- Навіщо ти так жорстоко? У мене голова буде ще два дні болти, - скаржився Камаель.

- А мені вона, здається, руку зламала, - сказав Нейт, валяючись на підлозі.

- Дорослі мужики, а ниєте, як малі діти. Ну, чия геніальна ідея була трощити меблі в квартирі? І що найголовніше, не дати мені виспатися, а це куди страшніше за цей бардак, - дівчина вказала на безлад у кімнаті.

- Взагалі, я тебе захищав, Спляча красуня, - відповів Нейт. - Що він тут робить?

- Поки ти спала, мені вдалося звільнитися. Потім з'явився він, - Кем вказав на Натаніеля, - і накинувся на мене.

- Ясно. Обидва за мною на кухню! Зараз же! - скомандувала Данте і прослідувала за вказаним напрямком. Чоловіки пішли за нею.

- До речі, гарна піжама, Данте. Особливо коротенькі шорти. Твоя божественна попа в них ще божественніша, - посміхнувся Кем.

- Замовкни. Камаель, ще раз повторюю – мені твоя допомога не потрібна. Ми з Нейтом упораємося. Я вдячна, що ти віддав мені кинджал, але на цьому наші стосунки закінчено. І взагалі, йди. Ти давно перестав бути частиною нашої команди. Зрадникам у нас не місце, – впевнено заявила Данте.

- Це було образливо, - з сумом у голосі відповів Кем. – Я заслужу твою довіру, – Камаель зник.

- Нарешті. Я думав, він ніколи не піде.

- Я бачилася з Адаель. Френкі сказала правду про полювання на ангелів. Твоя колишня підлегла теж говорила про це. А ще вона сказала про майбутнє зло. І попередила, що в цьому причетний Орден.

- Що будемо робити?

- Як завжди – рятувати світ. Якщо нефілім права щодо кинджала, ми можемо вбити демона і просто не дати йому зробити задумане.

- Ти ж знаєш, у нього будуть послідовники. Якщо не він, то хтось інший реалізує задумане.

- Так, я думала про це. Потрібно запечатати ворота Пекла та…

- Небеса? Ти це хотіла сказати? - запитав Нейт.

- Так, - Данте глибоко зітхнула. - Ми не можемо закрити Пекло, не закривши Рай. Адже має бути баланс.

- Ти ж розумієш, що на нас почнуть полювання не тільки всі тварюки надприродного світу, а й істоти, які несуть світло?

- Так. Але я не бачу іншого виходу. Як тільки брама буде закрита назавжди, всіх надприродних істот потрібно вбити.

- І мене?

- Натаніель, - мисливиця ніби видихнула це ім'я. - Ти ж сам знаєш, що так буде правильно.

- Після твоїх таких рішень, я не знаю, що правильно.

Данте хотіла сказати ще щось, але її перервав звук мобільного.

- Френкі надіслала повідомлення. Через годину вона чекає на нас у кафе недалеко звідси. Варто обговорити всі умови нашої співпраці, – запропонувала Данте. Нейт кивнув на знак згоди і зник.

За годину Данте прийшла до кафе. Дівчина увійшла всередину, сподіваючись побачити там Френкі або Нейта. Але їх ще не було. Мисливиця присіла за вільний столик і, замовивши собі каву, почала набирати Нейта. Він постійно скидав дзвінок від Данте. «Ну, візьми трубку. Адже я хвилююся», - промайнуло у дівчини в голові.

- Не треба хвилюватися. Зі мною все добре, - поруч із Данте сів Натаніель. - Але я все ще не хочу з тобою говорити. Твій план знищення надприродного світу мені не подобається. І я зроблю все можливе, щоби ти його не втілила в життя.

- Чортові водії! – навпроти друзів присіла Френкі. - Ще трохи, і врізалися б у мене. А ці повільні консультанти у бутіках! Це просто жах! Всім привіт, - вона мило посміхнулась.

- Хоч у когось є настрій. Чого кликала?

- Не груби дівчині. Ви, що, погиркались? Чи, може, когось божественна сила в ліжку підвела? Ви розумієте про що я? – хихикнула Френкі.

- Не до твоїх жартів. Краще до справи. Я виконала твоє доручення. Двічі. Тепер твоя черга допомагати, - заявила Данте. - І так, клинок Смерті поки побуде у нас.

- Добре, хай буде так. Завтра в цьому монастирі, - Френкі дістала карту Польщі, і вказала на будівлю, - станеться дещо не дуже хороше. Років чотириста тому на цьому місці проводили обряди поплічники диявола. Їх упіймали, стратили, а будинок знесли та збудували спочатку церкву, а потім монастир. Це не ворота пекла звичайно, але тут перетинаються так звані лей-лінії і створюють вузол. Концентрація енергії тут дуже велика. Саме тут має з'явитися так званий Руйнівник.