Таша Клим - Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
МОЛЛІ
Занурившись у свої думки, я зовсім забула про те, що хотіла краще пізнати «милого Сема». Здавалося, що на якийсь час я відключилася від зовнішнього світу. З роздумів мене вирвав знайомий голос, що прорвався до свідомості.
— Земля викликає Моллі, — проспівала Джессіка біля мого вуха.
Здригнувшись, я подивилася на подругу розфокусованим поглядом.
— Ми збираємося перекусити, — продовжувала Джесс. — Одним сніданком ситий не будеш. Особливо після такого запливу.
Вона засміялася і тільки тоді до мене почало повертатися відчуття простору. Як виявилося, хлопців уже не було, а я сиділа на покривалі одна, дивлячись порожнім поглядом на океан.
— А де всі? — розгублено спитала я, оглядаючись на всі боки.
— Сем же попрощався з тобою, — піднявши брови, здивовано озвалася Еріка. — Ти не чула? — додала вона, підходячи ближче.
Я похитала головою і повернулася у бік пагорба. Хлопців давно і слід загув, а я пропустила момент їхнього відходу.
— Моллі, з тобою все добре? — занепокоїлася Вікі.
Навіть не уявляю, як я виглядала в очах подруг і що вони про мене думали.
— Так, все добре, — натягнувши усмішку, промовила я. — Просто замислилася ненадовго.
Розсівшись навколо столика, що ховався під великою парасолькою, ми з дівчатами влаштували пізній обід. Поки всі їли, Джессіка розповідала який сильний Джеймс, як він легко підкидав її і що у неї виходили неймовірні сальто назад. Вікі особливо нічого не говорила, але явно була в хорошому настрої і багато сміялася з вульгарних порівнянь Джесс. Я ж мовчки їла, лише зрідка слухаючи подруг, що помітила Еріка. Вона майже весь час не відривала від мене очей, уважно спостерігаючи за кожним рухом. Насправді, на місці Рікі я б робила те саме, поміть когось із подруг настільки розгубленою. Ось тільки мені зовсім не хотілося обговорювати те, що діялося в моїх голові і серці.
Закінчивши трапезувати, Джесс з Вікі пішли приймати душ, оскільки кілька годин провели у солоній воді, що не дуже добре для шкіри та волосся. Ми ж з Ерікою залишилися в таборі, розтягнувшись на покривалі і приймаючи сонячні ванни від світила, що поки ще не сховалося.
— Ти засмутилася через Сема?
Близько п'ятнадцяти хвилин ми лежали мовчки, але Еріка все ж таки не витримала.
— Чому? — не розуміючи її питання, я задала зустрічне.
— Ну, — підводячись на ліктях, почала подруга, — він прикрикнув на тебе сьогодні. Я ж бачила, як тебе це зачепило. Мені здалося, що потім ви помирилися, раз сиділи разом.
— Все добре, — запевнила я її, заплющила очі і підставила обличчя сонцю.
— Сем тобі подобається, — тихо, майже пошепки промовила Еріка.
— А ось я йому ні, — піднявшись на витягнуті руки, я подивилася на подругу.
Вона здивовано підняла брови, що здалося мені дивним у подібній ситуації. У мене було достатньо хлопців, щоб відрізняти, коли я приваблюю їх, а коли ні.
— По-перше, з чого ти це взяла? — По-моєму, Еріка щиро не розуміла.
— Проїхали, — втомлено пробурмотіла я. — А по-друге?
— По-друге, Моллі, на тебе вдома чекає хлопець, — з обережністю відповіла Еріка.
— Якого я пообіцяла кинути ще першого дня тут, — відразу ж заперечила я.
— Так, але ти його ще не кинула. Не чини так з ним. Ти ж знаєш, я була на його місці.
Здавалося, Еріка хотіла сказати набагато більше, але торкнувшись минулого, зам'ялася, так і не закінчивши.
— Гей, Рікі, перестань, — мій голос став ласкавішим, від спогадів того, що пережила подруга. — У мене нічого немає і не буде з Семом, я йому не подобаюсь як дівчина.
Говорити це вголос виявилося важче, ніж просто думати. Озвучуючи це Еріці, я, можна сказати, усвідомлювала все.
— Мері, щодо Сема я з тобою не згодна, але прошу вчинити правильно.
З цими словами вона надягла окуляри і розтяглася на покривалі, більше нічого не сказавши. А ось у моїй голові почався цілковитий хаос, де прокручувалася на повторі остання фраза Еріки.
Коли Джесс і Вікі повернулися, всі розійшлися по наметах, щоб переодягнутися та підготуватися до розмови з Джейн. Сьогодні ми вирішили зателефонувати їй ще раніше, бо сусіди могли заявитися будь-якої хвилини. Так, за всі ці дні ми так і не зізналися Джей, чудово розуміючи, що вона не дозволить нам залишитися на пляжі з іншою компанією, тим паче чоловічою.
Але коли ми відкрили Skype, яке ж було наше здивування, побачивши від неї два пропущені дзвінки та одне повідомлення. Джейн писала, що пішла на зустріч зі старим другом (саме не подругою), додому повернеться пізно. Ще вона попросила вибачення, що не змогла з нами поговорити, але це нас зовсім не засмутило. Еріка зголосилася написати Джейн повідомлення, читати яке мені було не цікаво.
Гарний настрій, що тримався майже весь день, випарувався після моєї відповіді — небесно-блакитний. Я ніколи не ставилася серйозно до протилежної статі, а сьогодні вперше усвідомила, як сильно мене зацікавив Сем. Так, він був вродливий, дуже вродливий, але мене чомусь приваблювало зовсім не це. Хоча, звісно, перше — зовнішність, але потім я пізнала його краще. Усі ці перепади настрою, які спочатку дратували, почали раптом притягувати. А його замкнутість тільки розпалювала мій інтерес. Несерйозний потяг спочатку тепер чомусь перетворився на гостре бажання відчувати Сема поряд. Чесно кажучи, було зовсім некомфортно як відчувати, так і ясно усвідомлювати все це.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим», після закриття браузера.