Стефані Маєр - Світанок

Чарлі буде Сью — мамця вовкулаки з татком вурдалака, — і він уже ніколи не залишиться сам. Я широко всміхнулася цій перспективі.

Але найважливішим у цій хвилі щастя було найпевніше: я буду з Едвардом. Завжди.

Не те щоб я згодилася ще раз пережити минулі кілька тижнів, але я мала визнати: вони змусили мене цінувати, що маю я дуже багато.

У сріблястій синяві ночі будиночок здавався притулком миру. Ми віднесли Нессі в ліжечко і ніжно вклали її. Уві сні вона всміхалася.

Я зняла з шиї подарунок Аро й легковажно пожбурила кулон у куток кімнати. Хай грається ним, якщо схоче: вона любить усе блискуче.

Ми з Едвардом помалу прямували до спальні, гойдаючи сплетеними руками.

— Святкова ніч, — муркнув він і поклав долоню мені під підборіддя, щоб наблизити до себе мої вуста.

— Стривай, — завагалась я, відсторонюючись.

Він збентежено поглянув на мене. Зазвичай не я відсторонювала його. Це було вперше.

Я поклала долоні йому на обличчя й заплющила очі, зосереджуючись.

У мене не дуже виходило, коли Зафрина намагалася мене цього навчити, але зараз я краще керувала своїм щитом. Я усвідомлювала, щó в мені бореться проти того, щоб щит відділився від мене, — це був природний інстинкт самозбереження.

Це й зараз не було так легко, як огортати щитом інших людей. Я відчула еластичну протидію, бо щит намагався захистити мене. Мені забракло сили, щоб геть-чисто відштовхнути його від себе, та й для цього мені довелося цілковито зосередитися.

— Белло! — вражено прошепотів Едвард.

І тоді я збагнула, що все спрацювало, отож я зосередилася ще дужче, викликаючи особливі спогади, які приберегла саме для цієї миті, дозволяючи їм заполонити свідомість, — я сподівалася, що він розділить ці спогади.

Деякі з них були нечіткими — туманні людські згадки, побачені слабким зором і почуті слабким слухом: я вперше уздріла його обличчя… відчула, як він пригортає мене на нашій галявині… його голос прорвався крізь чорноту моєї підсвідомості, коли він порятував мене від Джеймса… я побачила його обличчя, коли він чекав мене під шатром із квітів, щоб узяти мене під вінець… згадала кожну дорогоцінну мить на острові… відчула, як його холодні руки торкаються нашої дитини крізь мою шкіру…

А далі пішли чіткі спогади, вкарбовані в пам’ять: його обличчя, коли я вперше розплющила очі назустріч новому життю, назустріч нескінченному світанку безсмертя… наш перший поцілунок… наша перша ніч…

Вуста його, які знагла палко притиснулися до моїх, похитнули мою зосередженість.

Хапнувши ротом повітря, я відпустила щит, який опирався моїм зусиллям. Він ляснув і сів на місце, як еластична стрічка, знову захищаючи мої думки.

— Ой, впустила!

— Я чув тебе! — видихнув він. — Як? Як ти це зробила?

— Зафрина підказала. Ми кілька разів пробували це з нею.

Він просто нетямився. Двічі він моргнув і похитав головою.

— Тепер ти все знаєш, — безтурботно сказала я і знизала плечима. — Ніхто ніколи не кохав тебе більше за мене.

— Ти майже права, — усміхнувся він, і очі його були трошки розширені. — Я можу назвати тільки один виняток.

— Брехун.

Він знову поцілував мене, та раптом різко зупинився.

— Можеш іще раз так зробити? — поцікавився він.

Я скривилася.

— Дуже складно.

Він нетерпляче чекав.

— Я не зможу його втримати, якщо мою увагу відверне бодай найменший рух, — попередила я його.

— Я поводитимуся чемно, — пообіцяв він.

Я закопилила вуста, примружила очі. А тоді всміхнулася.

Знову притулила долоні йому до обличчя, відкинула зі своєї свідомості щит і продовжила спогади звідти, де вони урвалися: з кришталево-чистого спомину про першу нашу ніч у моєму новому житті… зупиняючись на подробицях.

Я задихано засміялася, коли Едвардів нетерплячий поцілунок знову звів мої зусилля нанівець.

— Чорт забирай! — заричав він, палко цілуючи мене від підборіддя вниз по шиї.

— Маємо доволі часу, щоб над цим попрацювати, — нагадала я йому.

— Віки, віки й віки.

— Звучить чудово.

І ми блаженно поринули в наш маленький, проте бездоганний шматочок вічності.

Перелік вурдалаків

В алфавітному порядку за кланом

* вурдалак має значні надприродні здібності

— подружня пара (спершу найстарші)

викреслені померлі до початку подій цього роману

Амазонський клан

Качірі

Сенна

Зафрина*

Американські кочівники (деякі)

Ґарет

Джеймс* — Вікторія*

Мері

Пітер — Шарлотта

Рендал

Волтурі

Аро* — Сульпіція

Гай — Атенодора

Марк* — Дідима

Волтурі гвардія (деякі)

Алек*

Челсі* — Афтун*

Корін*

Деметрі*

Фелікс

Гайді*

Джейн*

Рената*

Сантьяго

Деналі

Єлизар* — Кармен

Ірина — Лоран

Катя*

Саша

Таня

Василій

Європейські кочівники (деякі)

Алістер*

Чарльз* — Макена

Єгипетський клан

Амун — Кебі

Бенджамін* — Тія

Ірландський клан

Меґі*

Шуван* — Ліум

Олімпійський клан

Карлайл — Есме

Эдвард* — Белла*

Джаспер* — Аліса*

Ренесма*

Розалія — Еммет

Румунський клан

Стефан

Владимир

Подяки

Як завжди, ціле море подяк:

Моїй неперевершеній родині за їхню незрівнянну любов і підтримку.

Моєму талановитому і палкому пропагандисту, Елізабет Юлберг, за те, що зліпила СТЕФЕНІ МАЄР із глини — із колись просто балакучої Стеф.

Усій команді в «Літтл, Браун Букс» за п’ять років ентузіазму, віри, підтримки й неймовірно важкої праці.

Всім чудовим творцям і адміністраторам сайтів в онлайновому фандомі «Сутінкової саги»; люди, ви такі круті, просто жах.

Моїм блискучим, прекрасним фанам, з вашим незрівнянним смаком у книжках, музиці та кіно, за те, що й досі любите мене більше, ніж я на те заслуговую.

Книгарням, які зробили з моєї серії хіт, популяризуючи її; всі автори в неоплатному боргу перед вами за вашу любов і пристрасть до літератури.

Безлічі груп і музи́к, які надихали мене… до речі, я вже згадувала «Музу» («Muse»)? Невже? Кепсько.

«Муза», «Муза», «Муза»…

Нові подяки:

Найкращому гурту в усьому світі: Нік і двом Джен, і зірці Шеллі К. (Ніколь Дриґс, Дженіфер Генкок, Дженіфер Лонгман та Шеллі Колвін). Дякую, що взяли мене до себе під крильце. Без вас би я не змогла творити.

Моїм далеким приятелям і голосу здорового глузду: Кул Меґан Гіберт та Кімберлі «Шаззер» Суші.

Моїй пильній Шеннон Гейл, яка підтримувала мене і розуміла все, а також підживлювала мій чорний гумор.

Макені Джуел Льюїс за те, що дозволила використати її ім’я, та її матері Гетер за підтримку театру балету «Аризона».

А ще новим людям із мого «натхненного» списку музи́к: «Interpol», «Motion Soundtrack» та «Spoon».

Примітки

1

Асоціація вісьмох найстаріших університетів США. — Тут і далі прим.