Черкащенко Дарія - Вітер., Черкащенко Дарія

- Прикро, я гадав що хлопці працювали чисто, - зітхнув Дірас. - Але якщо, перевертні вже давно на службі у графа, то саме вони могли відчути магію, а ми навіть цього і не помітили. Вибач, - схаменувся він, - я тебе перебив, продовжуй.

- Ну, - зам'явся Сем. - Отже, Емар розписав, що він хороший, а ви…

- Поганий, - усміхнувся Дірас. - Зрозумів, не хвилюйся. І ти йому повірив, після майже року навчання?

- Так. Тобто, ні. Тобто… - Сем замовк, підбираючи слова. - Тобто, для мене не це стало головним. Емар пообіцяв, що забере мене звідси, відвезе до мами. Тоді, я сказав йому, що не все так легко і розповів про браслети. Він сильно зацікавився цією темою. Тепер я розумію чому, - хлопець зітхнув. - А тоді він мені сказав, що в нього є знайомий маг, який допоможе зняти браслети та попросив дуже докладно розповісти все, що я про них знаю. 

- Цікаво, - Дірас почухав перенісся. - Це правда, чи брехня заради інформації. Треба буде з'ясувати. Це була ваша єдина зустріч, чи він ще приходив до тебе?

- Єдина. Далі приходив чоловік, на ім'я Хас. Я так розумію, він перевертень, тому що завжди приходив без верхнього одягу, та взуття. 

- І про що ви спілкувалися? - запитав Дірас, тому що Сем знову замовк, не бажаючи розповідати. 

- Загалом, він тільки вислуховував від мене інформацію, про те що сталося у замку з моменту нашої останньої зустрічі. Чи виїжджали ви із замку? Чи ходили хлопці на завдання, якщо так, то хто саме?

Слухаючи розповідь Сема, мені стало його шкода. Частково, я навіть почав його розуміти, але після останніх слів, мене знову захопила злість.

- А про мене, Чейза та Ріна ти встиг розповісти цьому Хасу? - різко запитав я.

Сем здригнувся, але з відповіддю не поспішав. 

- Я теж хотів би почути відповідь, - поквапив його Дірас. 

Сем кивнув.

- Хас приходив в той самий день, коли ти з хлопцями відплив до столиці. 

- Ти розумієш, що ми з Еланом ледь не загинули тоді? - почав закипати я. Навіть піднявся зі стільця. - Невже, коли ми повернулися, та розповіли про все, в тебе не закралася підозра, що цей Емар не такий вже і хороший?

- Ні! - неочікувано різко відповів хлопець. Навіть очі на мене підняв. - Хтось із вас поділився зі мною подробицями? Ви повернулися, вас вилікували й все.

- А ти хіба не бачив в якому стані повернувся я?

- Бачив. Але ж ти повернувся. І все с тобою добре!

Сем теж хотів встати, я ніяк не очікував, що цей хлопець врешті почне відстоювати свої слова. Але Дірас вирішив втрутитися. 

- Годі! - він суворо глянув на обох. Зупинив погляд на мені, та вже більш м'яко сказав: - Сину, годі. Орсем винен, це ми вже з'ясували. Закликати до його совісті вже пізно.

Я зітхнув заспокоюючись, сів на стілець.

- Взагалі, вони не мали ні на кого нападати, - пробурмотів Сем, повертаючись до колишньої манери спілкуванні, соромлячись, та ховаючи погляд. - Я зустрівся с Хасом, через декілька днів, після вашого повернення. Він розповів мені, що вони планували взяти одного з вас в полон, а ви вчинили дуже сильний супротив. Полонивши одного з вас, вони хотіли виманити Діраса з замку. Та планували напад, щоб звільнити не лише мене, а й інших хлопців. 

Я усміхнувся, але перебивати не став. Сем не помітив моєї реакції, та продовжив:

- Але вони сказали мені, що чомусь не можуть підійти близько до замку, щось заважає їм, наче невидима стіна. Тоді я і розповів їм, що можливо це захист замку, який ми періодично підживлюємо. Хас розпитав мене про це, подякував за інформацію, та сказав, що раз у них все одно провалився план з полоном, вони будуть розробляти новий. Коли все вирішиться, вони мене повідомлять. І от настав той день, коли Сар повернувся до замку без вас, але з маленькими перевертнями. Почувши розповідь, що ви, - він на мить підняв очі на Діраса, - відправилися рятувати їх батька, я запідозрив, що це, мабуть, новий план Емара. Став частіше навідуватися до лісу. І через два дні після цього, я знову зустрів Хаса у лісі. Він передав мені чотири згортки. Він не сказав точно, що це таке і якою руйнівною силою воно володіє. Тільки дав інструкції, що три з них мені треба буде розкласти в підвалі, де ми підживлюємо захист, потім вийти, запалити останній згорток то кинути його до кімнати з безпечної відстані. Потім швидко тікати до лісу.  

- Щастя у незнанні, - прокоментував Дірас почуте. - Саме тому захист замку пропустив тебе у середину, разом із такою небезпечною зброєю. - Він зітхнув. - Негативний досвід, теж досвід. Врахуємо. Що ж, наче картинка подій склалася. Тепер все зрозуміло. - Він піднявся зі свого місця. - Поки відпочивай, Семе. Сніданок тобі занесуть. А я поки подумаю, що з тобою робити далі. 

Орсем помітно здригнувся. Дірас, посміхнувся йому. 

- Не хвилюйся, як я вже казав, вбивати я тебе точно не буду. Не такий вже я і поганий, як тобі навіяв Емар.

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно