Іван Лисяк-Рудницький - Iсторичнi есе. Том 1

Україні. — Прага, 1931. — С. 107–134.

244

Дорошенко Д. Микола Іванович Костомаров. — Ляйпціг, б.д. — С. 24. Ідеологічні пов’язання між кирило-мефодіївцями, особливо Шевченком, та їхніми польськими сучасниками, були досліджені В. Щуратом у статті “Основи Шевченкових зв’язків з поляками”, поміщеній у книзі: Щурат В. Г. Вибрані праці з історії літератури. — Київ, 1963. — С. 242–350. Це питання теж розглядалося, стисло, але вичерпно у книзі: Luciani G. Le Livre de la Genfcse... — P. 33–36.

245

Борщак І. Вступ [до його видання]: Костомаров М. Книги битія українського народу. — Париж, б.д. — С. 35.

246

Франко І. Стара Русь. — С. 359.

247

Франко І. Стара Русь. — С. 374.

248

Професор Омелян Пріцак твердить, що генерал Дабіжа існував насправді; відомо, що він мав мазепинську орієнтацію і надрукував декілька статей у журналі “Киевская старина”.

249

Цей біографічний нарис базується головним чином на статті: Grabski S. Życie і działalność literacka Franciszka Duchińskiego Kijowianina, надрукованій як вступ до зібрання праць Духінського: Pisma Franciszka Duchińskiego. — Rapperswill, 1901. — T. I. — S. VIII–XXIV. Спогади про юність Духінського можна знайти у його публікації: “Drógi [sic] mój XXVе letni jubileusz. — Paryż, 1885. Додаткову інформацію взято з досліджень: Handelsman М. Ukraińska polityka ks. Adama Czartoryskiego przed wojną krymską. — Warszawa, 1937; Борщак І. Україна в Парижі... IX. Францішек Духінський // Україна. — 1953. — N 9. — С. 701–709.

250

Щодо року народження Духінського існує деяка непевність. Частина джерел подає 1817 р. Але я приймаю той рік, що його вказує сам Духінський у праці: Drógi mój XXVе letni jubileusz. — S.V. Я не маю інформації про місяць і день його народження.

251

Trzeci Maj. — 1848 — N 7. — 24 stycznia. Див. Handelsman М. Ukraińska polityka... — S. 114. Хоча Духінський жив у Києві у той самий час, коли діяло Братство, він не був знайомий із жодним із його членів (Duchiński F. Drógi mój XXVе letni jubileusz. — S. XXII).

252

Під час Кримської війни Чайковський організував у Туреччині козацький легіон із метою створити автономну українську козацьку державу під Османським протекторатом. Див. Czajkowski М. (Mehmed Sadyk Pasza). Moje wspomnienia o wojnie 1854 roku. — Warszawa, 1962. Порівняй недавнє біографічне дослідження: Chudzikowska J. Dziwne życie Sadyka Paszy: O Michale Czajkowskim. — Warszawa, 1971. У 1847–1848 рр. Терлецький подав декілька меморандумів папі Пію IX, пропонуючи встановити Руський уніатський (католицький східного обряду) патріархат, аби відвернути український і білоруський народи від духовної влади Руської православної церкви. Див.: Рудницький-Лисяк І. Іполіт Володимир Терлецький — забутий церковно-громадський діяч і політичний мислитель XIX століття і і Український історик. — 1973. — N 3–4 (39–40). — С. 157–160. Переклад повнішої англійської версії статті див. с. 221–249 цього тому.

253

На основі яскравого літературного портрету, зробленого М. Гандельсманом (Handelsman М. Ukraińska polityka... — S. 110).

254

Grabski S. Życie... — S. XXXIV. Борщак (Борщак І. Україна в Парижі... С. 709) подає дату 13 червня 1893 року.

255

Фотографію могили Духінського вміщено в кн.: Борщак І. Україна в Парижі... — С. 709. Борщак також відтворює текст епітафії:

DUCHINSKOMU

ZEMLAKI

NACHI LUDE NE ZABUDUT’

DOKI ŻYTY BUDUT’

DUSZI TWEI, SŁOWA TWOHO BILSZ NE TRA NICZOHO.

256

Pisma Franciszka Duchińskiego (далі — Pisma). — 1901 — Т. 1; 1902 — Т. 2; 1904-Т. 3. Усі томи надруковані у Рапперсвілі.

257

Бібліографію публікованих творів Духінського надруковано в: Pisma. — Т. 1. — С. II–IV.

258

Дальший виклад базується головним чином на: Duchiński F.-H. (de Kiew). Peuples Aryâs et Tourans, Agriculteurs et Nomades: Nécessité des réformes dans l’exposition de 1’histoire des peuples Aryâs-Européene et Tourans, particuliérement des Slaves et des Moscovites. — Paris, 1864. Я використав також три томи творів Духінського (“Pisma...”).

259

Pisma... — T. 1. — S. 222.

260

Peuples Aryâs et Tourans... — P. 22.

261

Peuples Aryâs et Tourans... — P. 48. Це неправильна дата — не друкарська помилка, позаяк Духінський повторив її в назві німецькомовної брошури: Ursachen die seit der Katastrophe von Pultava 1708 zur Entwickelung der ruthenischen Nationölitat das Meiste beigetragen haben... — Rapperswill, 1872, яку цитує І. Борщак (Україна в Парижі... — С. 707.)

262

Pisma. — T. 1. — S. 43.

263

Pisma. — Т. 2. — S. 277–278; Peuples Aryâs et Tourans... — Р. 76–79.

264

Pisma. — T. 1. — S. 51.

265

Лист Ф. Духінського до графа Владислава Замойського, племінника і найближчого соратника князя Адама Чарторийського, від 15 березня 1852 р. Повний текст цього важливого листа передруковано в кн.: Handelsman М. Ukraińska polityka. — S. 148–150. Цитований уривок — на с. 150.

266

Handelsman М. Ukraińska polityka... — S. 149.

267

Handelsman М. Ukraińska polityka... — S. 148.

268

Peuples Aryâs Агуаб et Tourans. — P. 74 (примітка 27).

269

Peuples Aryâs Агуаб et Tourans. — P. 64 (примітка 12).

270

Drógi mój XXVе letni jubileusz. — S. X.

271

Публікації французьких послідовників Духінського перераховано й коротко розглянуто у праці І. Борщака: Borschak Е. L’Ukraine dans la littérature de 1’Europe occidentale. — Paris, 1935, спершу надрукованій у журналі: Le Monde Slave. — 1933. — N 3, 4; 1934. — N 1, 2, 4;