Владислав Едуардович Теліпко - Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Аналогічна норма поширюється і на розгляд в касаційній, інстанції кримінальних справ, які до набрання чинності цим Законом були призначені до судового розгляду апеляційними судами як судами першої інстанції, і по яким було прийнято судові рішення, а також на розгляд кримінальних справ, судові рішення по яким були ухвалені апеляційними судами у першій інстанції до набрання чинності цим Законом і не набрали законної сили. А от ті кримінальні справи, що надійшли до апеляційних судів для розгляду у першій інстанції, але не були призначені до судового розгляду на день набрання чинності цим Законом, передаються для розгляду відповідним місцевим загальним судам з урахуванням територіальної підсудності.
3. Пункт 3 Розділу XIII коментованого Закону встановлює особливості реалізації статті 80 Закону «Про судоустрій і статус суддів», яка визначає порядок переведення судді, обраного безстроково, до іншого суду.
Так, цей порядок не поширюється на суддів Верховного Суду України, які на день набрання чинності цим Законом здійснювали судочинство у цивільних, кримінальних, адміністративних і господарських справах, та суддів військової колегії Верховного Суду України. Разом з тим, судді Верховного Суду України, які на день набрання чинності цим Законом здійснювали судочинство у цивільних та кримінальних справах, за їх згодою можуть бути переведені до новоутвореного Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а судді Верховного Суду України, які здійснювали судочинство в адміністративних та господарських справах, можуть бути переведені відповідно до Вищого адміністративного та Вищого господарського суду України. Таке переведення відбувається на підставі заяви про переведення за рішенням органу, який їх обрав чи призначив. Також такі судді за їх бажанням можуть бути переведені відповідно до апеляційних чи місцевих судів загальної юрисдикції та до апеляційних чи місцевих адміністративних, господарських судів на підставі заяви про переведення за рішенням органу, який їх обрав чи призначив.
При цьому важливо зауважити, що у разі переведення таких суддів за ними буде збережено статус суддів ВСУ, у тому числі за рівнем грошового та соціально- побутового забезпечення. Ще однією гарантією їх правового статусу є й те, що у разі недостатності у відповідному суді вакансій, необхідних для переведення суддів Верховного Суду України, кількість таких вакансій підлягатиме збільшенню для забезпечення переведення суддів Верховного Суду України.
Що ж до суддів Верховного Суду України, які не переведені до вищих спеціалізованих судів чи інших судів загальної юрисдикції, вони здійснюватимуть свої повноваження до звільнення з посади відповідно до частини п’ятої статті 126 Конституції України. Після звільнення таких суддів їх вакантні посади не заповнюються і підлягають скороченню до кількості посад суддів, визначеної цим Законом, тобто до двадцяти.
4. Пунктом 4 Перехідних положень коментованого Закону встановлено, що військові суди, існування яких не передбачено новим Законом «Про судоустрій і статус суддів», має бути ліквідовано не пізніше 15 вересня 2010 року. На виконання цієї норми Президентом України було підписано Указ «Про ліквідацію військових апеляційних та військових місцевих судів» від 14 вересня 2010 року № 900/2010. З моменту опублікування цього Указу слід вважати ліквідованими військовий апеляційний суд Центрального регіону та військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил, а також військові місцеві суди Дніпропетровського, Житомирського, Київського, Львівського, Миколаївського, Одеського, Рівненського, Севастопольського, Сімферопольського, Ужгородського, Харківського, Хмельницького т= Черкаського гарнізонів.
Всі справи військових судів, провадження в яких не було відкрито до 15 вересня 2010 року, передаються головою відповідного військового суду голові відповідного апеляційного суду Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя з урахуванням територіальної підсудності.
Самі судді військових судів (крім суддів Військової судової колегії ВСУ) переводяться за їх згодою до місцевих або апеляційних судів, крім спеціалізованих, на підставі заяви про переведення за рішенням органу, який їх обрав чи призначив, зі звільненням їх з військової служби. Такі судді за їх згодою також можуть бути звільнені в установленому порядку з посади судді і направлені для подальшого проходження військової служби до Збройних Сил України, інших військових формувань.
Судді Військової судової колегії Верховного Суду України, також ліквідованої згідно положень коментованого Закону, за їх згодою переводяться до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ або до інших судів у порядку, встановленому пунктом 3 цього розділу, зі звільненням їх з військової служби. Такі судді за їх згодою також можуть бути звільнені в установленому порядку з посади судді і направлені для подальшого проходження військової служби до Збройних Сил України, інших військових формувань.
5. Пунктом 5 Перехідних положень встановлено, що голови судів та їх заступники, призначені на посади голови суду або заступника голови суду до набрання чинності цим Законом, здійснюють повноваження голови суду, заступника голови суду до закінчення строку, на який їх призначено. Цю норму включено до розділу XIII коментованого Закону у зв’язку із встановленням нового порядку призначення суддів на адміністративні посади, визначеного статтею 20 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».
6. Пунктом 6 Перехідних положень цього Закону встановлено порядок і строки проведення зборів суддів загальних і спеціалізованих судів, які мають визначити делегатів конференцій суддів, а ті, в свою чергу, сформувати склад рад суддів, обрати делегатів на з’їзд суддів України та із складу делегатів обрати членів організаційного комітету з проведення з’їзду суддів України, який повинен сформувати новий склад Ради суддів України відповідно до вимог коментованого Закону. Такий З’їзд суддів відбувся, формування нового складу Ради суддів України відбулося.
7. Пунктом 7 розділу XIII цього Закону встановлено вимоги до формування нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка повинна розпочати свою діяльність після призначення не менш як двох третин від її складу. При цьому Вища кваліфікаційна комісія суддів України, сформована до набрання чинності цим Законом, а також кваліфікаційні комісії суддів загальних судів, кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів, існування яких не передбачено коментованим Законом «Про судоустрій і статус суддів», передають наявні в них матеріали до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, сформованої відповідно до вимог цього Закону, не пізніш як через 10 днів з дня її першого засідання.
8. Пунктом 8 Перехідних положень передбачено, що члени Вищої ради юстиції, призначені на посади до набрання чинності цим Законом, продовжують виконувати
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар», після закриття браузера.