Джеймс С. А. Корі - На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі

class="calibre1">Перевитратимо

закумульовану енергію, то опинимося в такому самому

становищі, як і вони. Ми тут нічого не починаємо, не виробивши

спочатку плану. Тож заспокойся, а то замкну тебе в твоїй кабіні.

Басія кивнув головою, але побоявся ще хоч слово мовити — все

через наростання панічного страху в грудях. Його дочка

перебуває на космічному кораблі, що падає з неба на планету!

Ну як тут йому, батькові, заспокоїтись?

— Та й як ти це собі уявляєш, — провадив Алекс, — от ніби з

усіма іншими на тій «Барбі» нічого не станеться, якщо ми

заберем саму лише Фелсію, а їх усіх лишимо там? А в нас на

кораблі немає місця для всіх них. Бездумно пристикуватися до

корабля, повного переляканих людей, що хочуть негайно утекти

звідтіля, — це ніколи не буває планом А.

Басія знову кивнув головою.

— Але ж якщо ми не маємо жодного плану… — почав він.

Алекс умить посерйознів.

— Ми заберемо твою дівчинку. І якщо вже дійде до того, що

всім нам доведеться падати з неба, то й твоя дочка буде з нами,

на цьому кораблі. Так само й Наомі буде з нами.

Тут Басіїні паніку й лють витіснили почуття сорому й раптове

щось давке у горлі.

— Дякую!

— Ми — це родина-сім’я, — заусміхався Алекс. — І ми не

кидаємо рідних у біді.

* * *

Мов привид який, плавав Басія по «Росинанту».

Алекс моцувався у машинній залі з реактором, намагаючись

вирахувати, що ж спричиняє припинення рушійної реакції.

Басія був запропонував свою допомогу, але Алекс ту його

пропозицію відхилив. Та й слушно — немає ж бо підстав

звинувачувати пілота в нечемності. Басіїне невігластво у справах

ядерної машинерії та й взагалі систем корабля було повне та

незаперечне. Бо й чи змогла б крапля хай і найчистішої зварки

відлагодити роботу реактора? Навряд, дуже й дуже навряд…

Та якби Алекс дійшов висновку, що тут можна запомогти

зварюванням, то, звісно, негайно й покликав би його.

А тим часом Басія пересувався по кораблю, силкуючись хоч би

чимсь відволікти себе від думки, що це ж він, хай і помаленьку-потихеньку, а все нижче й нижче опускається, все ближче й

ближче наближається до планети — до вогненної загибелі. І що

й Фелсія також. Зазирнув до камбуза, намастив собі сандвіч — і

не з’їв його. Подався на ніс і покупався — власне, чимсь вологим

пошкрібся, а сухим повтирався. Виплив із душової з кількома

саднами від надміру натирання-відшкрібання — але хіба чимсь

таким відшкребеш тривоги, що терзають душу? З тим і

поплинув далі.

Це вперше, відколи він потрапив на борт «Росинанта», почувся

Басія в’язнем.

Алекс лишив увімкнутий екран на оперативному пункті: моніторення становища двох інших кораблів. Басія міг як

завгодно часто перевіряти, що там із «Барбапікколою». Пілот чи

не надумав, ніби демонстрація того, скільки сотень годин

лишилося, поки орбіта «Барби» знизиться до небезпечного

рівня, вселить спокій у його душу. Але тут Алекс недостатньо

продумав. Не важило, наскільки дов ге було число безпечних

годин. Важило те, що відлік невблаганно прямував від більших

чисел до менших: додолу. Бо щоразу, хай-но Басія гляне на той

відлік, то й побачить: часу лишилося менше… ще менше… Що

могли важити оті великі цифри на таймері, коли вони, хай і по

хвилині, а відраховували, скільки часу лишилося до смерті його

дитини?!

То він і перестав туди дивитися.

Повернувся до камбуза й прибрав той безлад, якого наробив, намащуючи свій сандвич. Повикидав зужиті губки й рушники у

кошик, але на цьому не зупинився: пропустив використані речі

через пральний цикл. Подивився дитячий мультик, а тоді ще й

один з Алексових «чорних» фільмів. Після кожної з тих

кінокартин не міг пригадати навіть, про що вони. Написав листа

Яцекові й стер його. Записав вибачливе відео для Лусії.

Переглянув та й побачив себе, схожого на божевільця: чуприна

дико розлітається навсебіч, запалі очі загнаної істоти… Стер і це.

Повернувся на оперативний пункт, сам себе запевняючи, що

тільки переконається двічі, чи не змінилося там нічого, а те

невблаганне цокання все ближчої смерті його дочки — то просто

дані, для спостереження та