Ая Кучер - Зрада. Ціна пробачення, Ая Кучер
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- І що ти думаєш робити?
- Я... Напевно, потрібно йому сказати? Зрештою, я не рептилія, у дитини двоє батьків. Вадим мені номер дав, я хочу зателефонувати, але з тобою мені спокійніше. Побудеш поруч?
- Добре.
За розповідями брата Діма здавався адекватним.
Розважаєшся? Будь готовий до наслідків.
Якщо свою гідність усім сунеш, то нема чого потім дивуватися, що хтось на аліменти подасть.
Ніхто не міг подумати, що так все обернеться.
Ніхто не міг уявити, що ми з Вадимом справді на це наважимося. Але день за днем спостерігали за Інгою, бачили в якому вона стані. І ненависть туманила розум.
Якого біса сестра постраждала, а Діма далі спокійно живе?!
Будь ти мужиком! Зустрінься, розберися. По-скотинячому грошей дай, а не переходь на мати й погрози.
Думаю про це і знову хочеться рвати й метати. Ще раз пройти через це все, торгуватися із совістю, продумувати кожен крок. Терпіти увагу Нємцова, коли все, що хотілося - обличчя йому роздряпати.
- Мала, я відійду на хвилину, - звертаюся до сестри, коли телефон починає вібрувати. - По роботі дзвонять.
- Я думала, що ти звільнилася.
- З приводу співбесіди. Я швидко.
Якщо Інга почує, як її батько мене матом криє, то почне ставити запитання. А її не варто посвячувати в ці проблеми. Вона ні до чого, ні про що не підозрювала.
Раділа, що ми просто зам'яли тему.
Вона - так.
Ми - ні.
- Дядьку Косте, слухаю вас, - зітхаю, притулившись до стіни в коридорі. - Що там?
- Що там?! Дві дорослі людини дебілами виявилися! На якого біса ти ту довідку несла?!
Дядькові, звісно, доньку шкода, він увесь час знайомих лікарів трясе. Але вважає, не потрібно було так глибоко лізти.
От тільки йому легко міркувати, його не було поруч із нею.
Була я, коли їй Нємцов погрожував і в далеке піше посилав. Я бачила, як сестра зблідла, ледь не розплакалася. Вадим був, коли намагався поговорити з невдачливим татусем. Вислуховував його запитання про те, чим можна пригрозити "дівчині залітній".
Нємцов вирішив розважитися? Нехай. Тільки навіть із незнайомою дівчиськом із бару потрібно бути уважним.
Таїсія потрапила під роздачу.
Чи шкода мені її? Звісно, вона ні в чому не винна.
Але мою сестру мені шкода більше.
Або іншу випадкову дівчину, яка може потрапити в таку ситуацію. Історія буває циклічною. Хто знає, раптом ще з кимось трапиться порваний презерватив?
А так Нємцов подумає двічі перед тим, як погрожувати беззахисній студентці.
- Вас відмити - цілий статок. А якщо Нємцов упреться... - дядько зітхає. - Я ж казав вам, що якщо хочете діяти, то по-іншому треба.
Дядько Костя хотів усе по-іншому влаштувати. Випадково дізнався про наші плани. Вирішив, що потрібно упор робити на фірму. Нехай Нємцов не власник, але рішення ухвалював.
Поки він бігав за дружиною, його бізнес повільно прогинався і йшов на дно. А дядько, хоч і в іншій сфері працював, міг вчасно втрутитися і перекупити компанію за копійки.
І це теж здавалося хорошою платою.
Хоч якось виплеснути гнів, який накопичувався роками. Тому що влаштуй Вадик мордобій - це ніяк би не вплинуло, не допомогло.
Нічого б Нємцов не відчув, нічого не втратив.
А тепер нехай Діма побігає. Якщо не по лікарнях, то по клієнтах і заводах, намагаючись усе відновити.
Може, хоч презервативи якісні навчиться купувати.
- Усе гаразд? - Інга оживає, варто повернутися. - Вийдемо на вулицю прогулятися? А то скоро з розуму зійду в цих лікарнях.
- Ходімо, мала. Тільки ненадовго.
- Я хвора, але не вмируща. Тим паче скоро приїде Мітя.
- Що за Мітя?
- Знайомий з університету. Точно-точно не одружений, я перевірила.
- Інго!
- Ну що? Мені навіть жартувати не можна про це? Облажалася і добре, я... Думаю, треба рухатися вперед.
Та ні, малюк.
Не ти облажалася.
Звісно, і Вадим, і я прочистили б їй голову, що з одруженими зв'язуватися не варто. Але коли все закрутилося, уже не до того було.
Тільки Нємцова ніхто силоміць не тягнув і не споював.
Не змушував дружину зраджувати. Як потім виявилося - періодично.
А якщо ти щось робиш, то завжди маєш бути готовим до наслідків.
Я до своїх готова.
А далі життя покаже, чим це все закінчиться.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зрада. Ціна пробачення, Ая Кучер», після закриття браузера.