Даніель Дефо - Робінзон Крузо

ніч хляпав дощ, здіймалися пориви вітру. Через сильний вітер корабель розвалився на частини, і я більше не бачив його на обрії — тільки остов сидів на мілині й виступав із води під час відпливу. Цілий день я ховав і накривав свої пожитки, щоб дощ не попсував їх.

26 ЖОВТНЯ. — Майже весь день я гуляв берегом, щоб вибрати собі місце для нового житла. Треба було убезпечити себе від наглого нічного нападу — чи звірів, чи людей. Ближче до вечора я обрав місцину під скелею і позначив півколо, всередині якого вестиму будівництво. Житло я вирішив укріпити й огородити стіною чи то пак валом, в основі якого будуть два ряди загострених паль, поміж яких я напхаю обрізки канату.

26–30 ЖОВТНЯ. — Всі ці дні я тяжко працював, перетягуючи свої пожитки в нове житло, хоча час від часу пускалася періщити страшна злива.

31 ЖОВТНЯ, РАНОК. — Я пішов углиб острова з рушницею в надії вполювати собі щось на обід, а також розвідати місцевість. Уполював дику козу; її козеня ув'язалося за мною, тож мені згодом довелося забити і його, бо воно ще не вміло самостійно годуватися.

1 ЛИСТОПАДА. — Під скелею я встановив намет і першу ніч ночував у ньому. Намет я зробив якомога просторішим, а всередині забив палі, на яких можна було повісити гамак.

2 ЛИСТОПАДА. — З дощок, які я познаходив на кораблі, щоб майструвати з них плоти, всередині валу я збудував додаткову огорожу.

3 ЛИСТОПАДА. — Виходив на полювання з рушницею і поцілив двох птахів, схожих на качок. У них виявилося дуже смачне м'ясо. Увечері почав ладнати собі стіл.

4 ЛИСТОПАДА. — Цього ранку я вирішив написати собі розклад робіт — коли я працюю, коли йду на полювання, коли лягаю спати, а коли якісь роботи треба поміняти місцями. Наприклад, якщо немає дощу, зранку я йду на полювання на дві-три години, потім години до одинадцятої працюю, потім снідаю зі своїх запасів, з дванадцятої до другої відсипаюсь у наметі, бо надворі — страшенна спека, увечері знову беруся до роботи. Робочі години цього дня і наступного були цілком присвячені майструванню столу, бо тесля з мене нікчемний. Але згодом необхідність змусила мене багато чому навчитися — так само сталося б із будь-ким у моєму становищі.

5 ЛИСТОПАДА. — Цього дня я вийшов на полювання у супроводі собаки й забив дикого кота. Шкура була м'якою, але м'ясо ні на що не годилося. З усіх упольованих тварин я завжди зберігав шкуру. Коли повернувся на узбережжя, то побачив безліч різноманітних морських птахів, яких я раніше ніколи не бачив. Мене налякали два чи три тюлені, та поки я з подивом розглядав їх — що за дивна тварина? — вони пірнули в море і втекли.

6 ЛИСТОПАДА. — Після ранкової прогулянки я знову трудився над столом і нарешті закінчив роботу, хоча мені й не надто сподобався чин моїх рук. Не скоро я ще навчився теслювати краще, щоб поліпшити вигляд столу.

7 ЛИСТОПАДА. — Нарешті погода виясніла. 7-го, 8-го, 9-го, 10-го і половину дня 12-го листопада (бо 11-го була неділя) я майстрував стілець, цього разу вкладаючи в нього всю душу, але результат роботи все одно не задовольнив мене. Майструючи, я кілька разів розвалював стілець, щоб почати роботу знову.

ПРИМІТКА. — Скоро я припинив дотримуватися неділь — я забував відмічати їх довгою рискою на стовпчику, тож незабаром просто переплутав усі дні.

13 ЛИСТОПАДА. — Цього дня падав дощ, він приніс полегшу й охолодив землю. Але разом із дощем гримів жахливий грім і блискавка розтинала небо, і це вельми налякало мене — я боявся, що згорить порох. Тому я вирішив розділити запас пороху на малі порції і якомога краще заховати їх.

14, 15, 16 ЛИСТОПАДА. — Ці дні я майстрував маленькі дерев'яні скриньки, в яких вміщалося з фунт пороху, іноді два. Розподіливши порох, я поховав його в місцях, віддалених одне від одного. Одного з цих днів я уполював великого птаха, який виявився напрочуд смачним, хоча я й не знав його назви.

17 ЛИСТОПАДА. — Цього дня я почав копати печеру під скелею, щоб звільнити місце для своїх пожитків.

ПРИМІТКА. — Для роботи мені до зарізу потрібні були інструменти — гостра лопата, квадратна шупля і возик або кошик. Мені довелося відволіктися від роботи і поміркувати, чим я можу замінити такі потрібні знаряддя. Замість лопати можна довбати землю ломакою, але вона занадто тяжка. Та й без шуплі не обійтися — як без неї відгрібати землю? Я ж не знав, із чого можна було б її змайструвати.

18 ЛИСТОПАДА. — Наступного дня в лісі я розшукав дерево, яке в Бразилії називають «залізним», оскільки деревина його навдивовижу тверда. Мені насилу вдалося його зрубати — я заледве не зіпсував сокиру, а ще важче було дотягти тяжезне дерево додому. Тверде дерево піддавалося важко, мені довелося довго на ним попріти, заки я зміг видовбати з нього подобу квадратної шуплі. Держак був такий самий, яким його робили в Англії, проте штих був не залізним, а дерев'яним, тож навряд чи мені довго послужить. Однак для нинішніх потреб шупля цілком придалася, хоча, гадаю, в цілому світі не знайдеться інструменту такої форми і на виготовлення якого пішло б стільки часу.

Та й досі мені бракувало кошика або візочка. Кошика я собі сплести ніяк не міг — чи то на острові не росло гнучкої лози, придатної до плетення, чи то вона мені просто ще жодного разу не трапилася на очі. Що ж до возика, то я міг би змайструвати все, окрім колеса — я й гадки не мав не тільки про те, з чого зробити колесо, а й яким робом його закріпити. Не мав я з чого зробити й залізні болти, що ними прикрутив би колесо до осі, навколо якої воно вертиться. Отож я відмовився від свого наміру й вирішив змайструвати щось на взірець ночов, у яких робітники змішують і приносять мулярам будівельний розчин для цегляних робіт. Хоч ця робота виявилася не такою складною, як виготовлення лопати, усе разом відняло в мене понад чотири дні (якщо зважити ще й на час, витрачений на марні спроби змайструвати возик). Але щоранку я хіть-не-хіть вирушав із рушницею на полювання — майже завжди з таких прогулянок я приносив собі добрий харч.

23 ЛИСТОПАДА. — Поки я виготовляв необхідні інструменти, робота стояла, та щойно я це закінчив, продовжив працювати день у день, скільки ставало сили в руках, і вісімнадцять