Зінаїда Павлівна Тулуб - Людолови Том 1

вирок виконував той, хто виграв справу, а не держава в порядку громадської охорони права, такі вироки залишалися мертвою літерою, коли обвинувачений був людиною багатою і владною, а покривджений — бідною.

178

Драбанти — солдати польської залоги.

179

Подаю справжній текст, записаний до київських земських книг, трохи скоротивши і обробивши його.

180

Здоров, сину мій; чув, що ти добре знаєш латину, і сподіваюся бачити тебе серед моїх найкращих учнів

181

Джаним — серденько, пестливий зворот до друга, до коханої близької людини — чоловіка і жінки — однаково.

182

Тати — зневажлива назва, якою південнобережні татари звали тaтap-степовиків, ногайців-людоловів.

183

Реван — прийом до цеху. Прийняти реван — вступити до цеху.

184

Джемаат — сільська громада, рештки родового побуту та кочової доби. За описуваних часів власність на ріллю в татар уже індивідуалізувалася, але залишилося спільне пасовище та ліс, що належав цілому джемаатові.

185

Сагіб-Герай — хан, жив з 1533 до 1551 року, за сімдесят років до описуваних подій.

186

Підвести ханові коня було великою честю. Це робилося в свята і дозволялося тому, хто мав одержати якусь нагороду за щось. Тоді така особа приводила ханові чистокровного коня і власноручно подавала йому стремено, а за це одержувала ярлик на землю.

187

Ярлик — ханська грамота. Ярлики видавалися з синьою печаткою і червоною тамгою (гербом); кожен ярлик мав силу тільки на ханування того хана, що його видав. Наступні хани мусили підтверджувати його.

188

Поросли бородами — означало: стали старими, бо молоді татари голили бороди і тільки після п'ятдесяти років мали право носити бороду. Тільки хан, беї та духовенство носили бороду з молодшого віку.

189

Відхилити руки — формула судового присуду — вилучати з володіння. Тут подано справжню судову справу, навіть не змінено власних імен, з хрестоматії «Крым», видання Кримдержвидаву за 1930 рік, с. 161 і далі.

190

Книга седжіль — протокольна книга засідань.

191

Уста-баші — цехмістер.

192

Акче — дрібна мідна монета — гріш. Пара — півгроша.

193

Тюрбе — надгробні каплички з напівсферичними банями.

194

Рибалта — учень школи, що не довчився й пішов у мандри. Слово «рибалта» походить від італійського слова «Ribaldi».

195

Кануни — тобто бенкети. Для таких канунів братство та цехи мали право три дні безмитно варити пиво і мед. Кануни завжди улаштовували напередодні свята — звідси і слово «канун».

196

Кафеджі — хазяїн кав'ярні.

197

Ставропігія (грець.) — безпосередня підлеглість якогось монастиря чи то церкви патріархові, в даному разі — патріархові Царгородському. Така незалежність від місцевого митрополита (який, як вище сказано, був уніат) розв'язала руки братству і була йому конче потрібна для боротьби проти унії і католицтва.

198

Рочки трикрульські відбувалися в січні після католицького свята «трьох королів».

199

Подаю уривок справжньої присяги братства.

200

Падре — отче.

201

Єдикуле — семивежний замок в околицях Царгорода (тепер в самому місті), де переховувалися султанські скарби і була в'язниця на дві тисячі в'язнів.

202

Кримські хани мали завжди двох наступників свого престолу: перший з них звався калга, а другий нуреддін. Нуреддін міг стати ханом тільки тоді, коли калга помирав за життя свого батька.

203

Комак — свято, коли новонародженій дитині дають ім'я.

204

Чабан-Таш — татарське село між Отузами і мисом Меганом.

205

Мізер-таш — надгробний камінь.

206

Бакан — крамар, купець.

207

Міндер — підвищення вздовж стін, наче низенькі дивани, вкриті матрацами або килимами. На них сиділи і спали.

208

Ода — чиста кімната для прийому гостей на чоловічій половині.

209

Кисмет — доля.

210

Саган — миска. Взагалі мусульманам заборонено їсти з мідного посуду (дозволено уживати череп'яний, скляний і фарфоровий посуд), але під час якоїсь релігійної церемонії або на свята дозволяється варити і їсти з металевого посуду.

211

Іджіари — декоративні вишивані або гаптовані рушники, якими татари оздоблювали свої хати.

212

Баскак — татарський фінансовий урядовець, який накладав і стягав податки. Цікаво те, що слово «баскак» означає — той, хто душить за горло.

213

Ушур — податок за землю — десятина.

214

Зекят — податок, визначений ще за часів перших каліфів на користь бідних. Звичайно, бідні нічого не бачили від цього податку, бо гроші йшли до державної скарбниці на державні та династичні потреби.

215

Ефенді — титул для цивільних урядовців.

216

Подано справжню легенду, яка нараховує багато століть.

217

Пештимал — широка полола тканини — напіврушник, напівшарф.

218

Улеми — стан, до якого належала інтелігенція того часу, а саме: духовенство (мулли, муфтії, імами тощо), лікарі, астрономи, вчителі, судді, правозаступники і вчені різних професій. Кожен міг стати улемом, діставши освіту у вищій школі. 3 улемів були й усі урядовці державних установ.

219

Курбан — баран, відгодований для свята байрама.

220

Друїдизм — релігія старих кельтів. Вони обожнювали дуби та інші дерева і мали священні гаї, де жерці-друїди приносили жертви.

221

Формула, якою сповіщають батька про народження дитини. До цього додаються, коли справа йде про сина, слова: «Світло очей твоїх».

222

Баклава — пиріг з слойного тіста, перекладеного горіхами і помащеного медом. Ш е р б е т — запашне солодке питво, яке подавали навіть в таких урочистих випадках, як підписання пакту між державами.

223

Курт, Баракіш — улюблені імення для собак. Курт означає вовк.

224

Символ віри мусульманської; це означає: нема бога, крім бога, а Магомет — пророк його.

225

Перший вірш корана. Мулла читає тут першу суру його, тобто перший розділ.

226

Тамга — має два значення: тавро, яке випалюють на обличчі невільників-веслярів або на стегні у коней, як ознаку певного табуна; герб, печатка, яку мали право прикладати до своїх паперів тільки представники одної родини.

227

Аджем-оглани — хлопчики, взяті в батьків і призначені в яничари. Їх виховували в султанському