Анна Стоун - Леді Вольфрам , Анна Стоун

- Вибачте за те, що потривожили, о лунолика Долунай! Не радість, а нещастя привело мене до тебе! Мій дядько, султан Омар, збирається віддати мене за работоргівця Аббаса! Він не тільки пішов проти заповіту мого батька, а й проти моєї волі. Я дуже люблю принца Рошана і не знаю, що робити! Може мені приєднатися до тебе? Якщо я помру, Рошану вже нічого не загрожуватиме, і Аббасу я не дістануся! – Шахрія вперше за вечір засумнівалася в своєму виборі.

- Сідайте навпроти мене! Знайома мені твоя історія, Шахріє! Тільки твоя доля не море, ти залишишся на суші! - Долунай ласкаво подивилася на неї, але в погляді її блиснув смуток. - Тобі не судилася смерть не від підводного каміння, не від підступного меча чи отрути. Бути тобі великою султаною та щасливою матір'ю дітей своїх. Але тобі доведеться виконати одну умову, і тоді твоє ім'я запам'ятається у віках! Не відмов тим, хто просить у тебе допомоги! Як тільки місяць піде на спад, бути тобі султаною! – мова Долунай була дзвінка, як спів птахів, як чистий струмок.

Рада сиділа поряд у німому захопленні. Коли примара перестала розмовляти з Шахрією, вона повернулася до чарівниці і лагідно посміхнулася. Долунай взяла Раду за руку, при цьому дівчина ніби відчула дотик пір'їни - ніякого холоду.

- Ти не проста чарівниця, твоє ім'я вже називають у всіх містах, хто пошепки, хто голосніше! Бачу велике кохання, яке віками оспівуватимуть. Цей чоловік із твоїх мрій. Він має силу ставити на коліна безсмертних богів. Але сам він не усвідомлює, ким є насправді. – Долунай перестала посміхатися, і її обличчя стало безтурботним. – У цьому часі у тебе закохається герцог, тільки з ним ти отримаєш безсмертя у пам'яті людей на багато століть.

– Який герцог? – голос Ради задрижав.

- Цього я сказати не можу! - відповіла Долунай, її голос зараз був схожий на шелест листя.

– Чому? - розгубилася дівчина.

– Тому що ще не час! Ти сама це зрозумієш!

Рада важко зітхнула, останні слова Долунай внесли неясність у майбутнє чарівниці. Дівчина навіть почала кусати губи, коли привид ласкаво провела пальцями по її руці.

– Незабаром відбудуться події, які вплинуть на твій час! Ти маєш разом із військом бути під стінами Рамурської фортеці. Скоро народ влаштує бунт і захоче перейти до справедливішого правителя! Допоможіть йому!