Олена Гриб - Проклята наречена і таємниці Пагорбів, Олена Гриб
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
А Лі зажурився, бо справа звернула на зовсім іншу доріжку. Якщо амулет був у Джі Лін Рі і той його не побоювався, то виходить, що ціль шефа – не король? Може, невідомий лиходій хотів нацькувати кряч на все міське управління? Одним махом знести правлячу верхівку Пагорбів? Але як тоді олівець потрапив до короля?
«Одна з проміжних ланок – Старий Сем», – наступна мета визначилася, і А Лі попрямував до адміністративної частини замку.
– Нікого немає, – приголомшив зв’язківець, що сидів у кущах і лагодив погризений телефонний кабель. – Усі на весіллі.
– На якому ще весіллі?!
– А ти наче не знаєш, кому припікає. Весілля хіба довго організувати? Було б бажання.
Усередині все перевернулося, і А Лі промчав до візника, миттю забувши і про амулети, і про шефа, і про кряч.
– До храму! Швидше!
– До якого? – почув здивоване питання.
Та хто ж його знає? Набудували…
– Про весілля чули? Туди й везіть!
– На короля захотілось подивитися? – Візник зрозумів завдання по-своєму. – Ну-ну. Там пів міста зібралося, вперед не проштовхнутись. Але платиш ти, тож поїхали.
«Хоч би встигнути», – А Лі ледве стримувався, щоб не вискочити з екіпажу і не побігти вперед, обганяючи лінивих коней.
Він знав: якось цей день настане. Готувався до нього, планував… Але не думав, що ненависне майбутнє так близько.
Хай буде проклятий Фабіан та його забави! І чого королю ще треба? У нього ж є шесс, ось і бавився б ними! Але ж ні, весілля потрібне. Чаклуни – це непередбачувано і для здоров’я небезпечно, а проклята наречена завжди під рукою.
Джі Лін Рі в горах подвигів скоїв стільки, що валесійському правителю і не снилося. Князь тепер герой! Скоро народ за нього будь-кого порве. А поки цей самий народ не згадав, що герої довго не живуть, король зробить свій хід.
У кращому разі князь закам’яніє, у гіршому – отримає за дружину прокляту Міллс. Він, звичайно, людина честі і буде вірним чоловіком, але любити за наказом не зможе. Він зіпсує їй життя!
– Приїхали. – Екіпаж зупинився на перехресті. – Далі не можна, надто людно. Чекати?
А Лі віддав візнику все, що було в кишенях.
– Не треба, – сказав люб’язно. – Я не повернусь.
І подався до храму.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Проклята наречена і таємниці Пагорбів, Олена Гриб», після закриття браузера.
