Анджей Сапковський - Відьмак. Володарка Озера

тоді на неї наноситься малюнок через «загладжування» тих фрагментів, які на гравюрі будуть світлішими.

…оздобленим кольє з перидотів — напівкоштовне каміння темно-зеленого чи зеленувато-сірого кольору.

…дахи веж і пінаклі замку — пінаклі — декоративні вежички в романській та готичній архітектурі, часто увінчані гострим шпилем.

…підігрівалися гіпокаустом, що містився десь у підвалах — гіпокауст (від давньогрец. υπο— «під» та καυστος— «гарячий») — поширена з часів античності система обігріву; від печі гаряче повітря системою труб та каналів подавалося в житлові приміщення, під підлогу, через яку й вівся обігрів.

…було то ні більше, ні менше, як «Speculum aureum», твір серйозний і непростий — «Золоте зерцало» — таку назву мали кілька творів у європейській культурі та історії, зокрема відомий твір під такою назвою, який написав Бартоломео Маранта, знаний ботанік Нового часу, котрий досліджував лікарські властивості рослин, отрути та протиотрути тощо.

Чорний і незграбний абрис будівлі: муру із зубцями, стовпа, самотнього наріжного beffroi — у середньовічній архітектурі бефруа — у міському перш за все просторі — спочатку використовувалося як сторожова башта, на якій висів набатний дзвін; пізніше бефруа стало елементом ратуші — по суті, зараз це найчастіше башта на ратуші, яку можна побачити в більшості середньовічних міст.

Скоффін звереснув — традиція нашої реальності розрізняє кокатриксів та скоффінів; перший і справді вважається спорідненим із василіском як за природою, так і за походженням з однією різницею: кокатрикс наслідує від «батьків» ознаки півня, а не змії. Але скоффін у нас більш відомий через скандинавський фольклор, де в ньому бачать лиса-перевертня, гібрид лиса й кота, який так само, як і василіск чи кокатрикс, має погляд, що вбиває.

Мама мусила щось передчувати, називаючи мене іменем лиса-хитруна з повсюди відомого казкового циклу — Лис Рейнар (Рейнеке) — один із найвідоміших героїв французької «міської повісті»; її головна сюжетна лінія цілком знайома нам із народних казок: це боротьба хитрого та розумного Лиса Рейнара з жорстоким і кровожерним Вовком Ізенгрином та із сильним, але не дуже розумним Ведмедем Бреном. Найвідомішою новочасною версією роману є поема «Рейнеке-Лис» Гете.

Бо, вичитавши щось подібне в старовинній баладі, серце те мав він намір засмажити й княгиню Анарієтту примусити, аби та на очах усього двору те серце з’їла — один із найвідоміших любовних сюжетів у поезії трубадурів. Зазвичай його пов’язують із життям та долею Гільйома де Кабестаня: прибувши до двору Раймунда Русільйонського, молодий трубадур, маючи взаємне почуття до графині Маргарити, виказав себе перед графом. Той наказав убити поета, вирізати його серце, засмажити та подати графині на обід. Коли та зрозуміла, що сталося, то вистрибнула з вікна й розбилася на смерть. Пізніше схожий сюжет використовував Бокаччо у своєму «Декамероні».

…стоїть у черзі до княжого камерарія — у Середньовіччі урядова особа, яка завідувала прибутками міста або князя. Відповідно вона могла видавати й грошове утримання обраним владою особам.

У княгині їх цілий регімент — від франц. regiment — «полк», застаріла назва для військового підрозділу, що дорівнює полку за сучасною градацією.

…перекинувши стос розкладених книжок і фасцикулів — фасцикула (від лат. fasciculus — «пучка») — у давньому діловодстві підшиті разом документи різного змісту, складені за реєстраційними номерами.

…це пеан, що вихваляє отупіння й мерзенність — пеан (від давньогрец. παιηων) — хорова пісня на честь божества, найчастіше Аполлона як бога зцілення, під час великих морових хвороб чи загроз схожого штибу.

Верхівки пагорбів оздоблювали кромлехи й дольмени — кромлехи та дольмени — різновиди мегалітичного мистецтва, відомі ще за часів кам’яного віку, неоліту. Кромлех (від валлійського crom — «вигин» та llech — «кам’яна плита») являв собою кілька вертикально поставлених кам’яних плит, що часто вибудовувалися в кругову чи спіральну конструкцію; найвідомішим кромлехом є Стоунхендж. Дольмен (від бретонського taol maen — «кам’яний стіл») — давні культові (інколи погребальні) споруди, складені з кам’яних плит, часто п’яти або шести, де поставлене чотирикутником каміння накривалося пласкою плитою, наче столом. Інколи у фронтальній плиті робили круглий виріз.

…зі справжнім демонічним рогатим букраніоном — спочатку букраніоном (букраній — від давньогрец. βουκρανιον— «бичачий череп») називали різновид орнаменту в класичній грецькій архітектурі у вигляді бичачих черепів, оздоблених рослинним візерунком (звідси й назва). Кінський обладунок у нашій реальності частіше називали «шанфрон» (у французькій традиції), але «букраніон» дає образ кінського наголовного обладунку у вигляді фантастичного створіння.

Ен Сейдхе, Народ Пагорбів, — то ельфи твого світу. Ми ж Ен Елле, Народ Вільх — Народом Пагорбів, як ми вже відзначали, називали ельфів у британській та ірландській традиціях (за уявленнями про їхнє місце проживання). Про Народ Вільх відомо куди менше, хоча найбільше інформації містить балада Й. Гете «Лісовий Король» («Erlkӧnig» — дослівно «Вільшаний Король»), де присутній образ демонічного короля ельфів.

…твій волохатий предок по мечу — мається на увазі наслідування «по мечу» (по чоловічій лінії») та «по куделі» (по жіночій); оскільки Цірі — людина по лінії коханого Лари Доррен, то ці слова мають сенс.

…разом ходили вони до храмової інфіми — інфімами (від лат. infima — «нижчі») у ранньомодерні часи називали нижчий клас духовних семінарій, де навчали азів мов та вмінням писати й читати.

…від ланової повинності відібрані — «лановою піхотою» за часів Стефана Баторія називали полки, утворені з хлопства, по одному з 20 ланів; в історії Речі Посполитої ланова повинність охоплювала винятково королівські землі та селян, що осідали на них.

…кольорові буфасті плудри — плудрами (від нім. Pludern — «відставляти») у ранньомодерній Польщі називали панталони — короткі штани, що сягали коліна, із буфастими штанинами. Якийсь час були звичайною формою для ландскнехтів (і тоді вироблялися з коштовних тканин: оксамиту, атласу тощо).

…кінний патруль визімського бейліфа — у середньовічній Англії судовий пристав або помічник шерифа, який мав право проводити арешти та арештовувати майно.

…на ординансах — ординансами в Польщі називали накази у війську, які видавалися командуванням для підлеглих (звідси «ординансовий офіцер» — офіцер для передачі наказів, ординарець); у переносному значенні — «у розпорядженні військової влади», найманці.

Дефетизм — від франц. défaite — «поразка», політичний настрій, що передбачає бажання поразки власній країні чи уряду; ширше — відсутність віри в перемогу.

Безоар — чужорідне тіло, що знаходять у шлунку тварин, найчастіше в жуйних; у Середньовіччі вважалося, що безоар має магічні властивості — виявлення та захист від отрут; ним лікувалися.

Ми вже й гіберну заплатили, і ліверунок, і поголовне, і поральне, і подимне, і хвостове, і осеп — перераховано різновиди податків, якими обкладали селян у ранньомодерний час; гіберна (від лат. hibernare