Марго Вольська - Як завоювати сніжну відьму. Академія Торенвес, Марго Вольська

– Ні, – промовив він. – Цього не буде. Есмонд Флейм – не той, Мелісо, в кого ти можеш навчатись, і жодного дозволу я не дам.

Слова батька летіли в мене, мов те каміння, і я мимоволі зіщулилась. Прокрутила в голові свою розмову з Есмондом, згадала крижане ліжко і те, як я впевнено повторювала про себе, що навчатись в нього не хочу…

– Чому, тату? – спитала я. – Чому ти проти? Досі ніхто не збирався мене навчати, ніхто не планував прийти мені на допомогу та спробувати розкрити мій магічний дар, а тепер з’являється людина, яка…

– Він не людина! – батько грюкнув кулаком по столу.

Вперше в житті я бачила, щоб мій тато таке робив. Джеймс Беллер був істинним магом вітру, а отже, мав легку вдачу і не проявляв вдома жодних тиранічних якостей. Іноді мені доводилось ставати свідком якихось сварок з бабусею, але й там тато швидше відповідав уїдливо, аніж переходив на крик. І тим паче не розмахував кулаками!

– Він – демон, Мелісо. Тож будь-яка його цікавість до твоєї особи, як завжди це відбувається у демонів, виправдана тільки якоюсь особистою вигодою.

– Я зовсім не проти, якщо він ту вигоду отримає, мені головне, щоб від того щось мала я, – спробувала я заперечити, але у відповідь тільки побачила невдоволене відмахування.

Тато всім своїм виглядом показував, що продовжувати цю розмову наміру не має.

– Ти не навчатимешся з Есмондом Флеймом, і крапка, – промовив він. – Та й тобі, Алісо, – перевів погляд на сестру, – краще б змінити факультет, коли вже його декан настільки багато приділяє увагу нашій родині.

– Ніякий факультет я не змінюватиму, – похитала головою Аліса. – Як мінімум поки ти не поясниш, чим саме Есмонд Флейм тобі так не подобається. І чому саме зараз, якщо він є деканом уже півроку?

– Раніше, – гмикнув тато, – він не мав до Меліси жодного відношення. А тепер, виявляється, уже встиг їй щось таке запропонувати. Навчання! З демоном! Ні, навіть думати про це забудь… Я сподіваюсь, ми скінчили цю розмову, бо я поспішаю.

Ніколи раніше тато не вставав з-за столу, ледь-ледь поколупавшись у тарілці. Але з того самого моменту, як тато почув від нас з Алісою про навчання у лорда Флейма, апетит у нього явно пропав. Він рішуче відсунув від себе їжу та встав на ноги, відверто виражаючи бажання якомога скоріше піти геть.

– Ні, – подала голос я, розуміючи, що відступати все одно нема куди, – ми не скінчили цю розмову. Ти так і не назвав реальних причин, чому виступаєш проти навчання у лорда Флейма.

– Я вже сказав. Бо він – демон.

– Це не реальна причина!

– Це таки вона, донечко, і не варто сперечатись зі мною з цього приводу, – похитав головою батько. – Все, я пішов…

– Тату, я не можу відмовити лорду Флейму у навчанні зараз, – видихнула я.

Він важко зітхнув та опустився назад на стілець.

– Можеш, – промовив він.

– Донечко, – нарешті порушила тривале мовчання мама, – навіть якщо ти дала якусь обіцянку цьому чоловікові, хоча краще, звісно ж, було б цього не робити, вона нічого не вирішує. Твій батько проти цього навчання, отже, ти можеш посилатись на його заборону, відмовляючи лордові Флейму. Не сумнівайся, це не порушує правила етикету.

– Та до чого тут правила етикету! – обурилась я. – Ні. Я не можу відмовити, бо… – довелось докласти зусиль, аби договорити до кінця. – Бо я вже підписала договір. Демонічний договір. І тепер я його учениця, доки він не вирішить, що я вивчила вже достатньо.

За столом запанувала мертва тиша. Мама різко зблідла, батько замружився і, здається, прокручував у себе в голові всі ті добрі та ласкаві слова, що збирався мені просто зараз сказати. Прямо в обличчя. Я мовчала, подумки переконуючи себе, що зараз вони відтануть та скажуть, що це з усіма буває.

Ну, або сваритимуться на мене, але я поясню, що це сталося випадково…

– Демонічні договори можна визнати недійсними, – промовив нарешті батько. – Це погано, що ти його підписала, але магія твоя майже згасла, отже, ми можемо розірвати цей зв’язок. Він явно ще не встиг зміцніти.

– Тату, договори з демонами неможливо розірвати, – нагадала Аліса.

– Ти взагалі не лізь! – обурено промовив тато. – Не догледіла сестру!.. Ні, – тепер він трохи заспокоївся, – договори з демонами розірвати неможливо у більшості випадків, проте не в випадку Меліси. Вона не має повноцінного магічного дару, що був би сертифікований як дар відповідного рівня. Якщо ми зафіксуємо падіння рівня сили у Меліси в порівнянні з тим, що було ще півроку тому – а я переконаний, так і є, її дар просідає, – то зможемо подати клопотання та розірвати договір. І я зроблю все, аби Есмонд Флейм не зміг сперечатись з цим…

– Ні, – похитала головою я. – Я не дозволю цього робити.

– Мелісо, – батько серйозно глянув на мене, – ти не розумієш навіть, про що мова. Отже… За потреби ми можемо відмовитись від решток твого дару і…

– Я сказала, що не дозволю цього робити! – вигукнула я та, не стримавшись, стукнула чашкою по столу.

А потім і стіл, і чашка перетворились на два здоровенних шматка криги, а в їдальні стало різко так холодно, ніби знесли всі стіни.