Юшманов В В - Мольфар і Навка, Юшманов В В

Лелет підняв руку з відкритою долонею

Є ще одне прохання. У мене Берендей зник. А ти, у минулому, був непоганим детективом. Багато років приділяв цієї професії. Але тут у мене нічого не вийде. Чому? Спробую пояснити. Робота детектива — шукати нестикування, незвичайне у простому. Так, мало помалу й вимальовується картина. А цій світ для мене внове. Я, навіть, не розумію: що звичайне, а що ні.  Абищиця! Хтось повинен тобі  пробудити. Сам скоро все розкумекаєш.  Це як? Дивись на мене внутрішнім зором. Джерело під валуном бачиш? Так. Вода чиста, та, мабуть, холодна. Треба пити? Це джерело знань. Згадай питання та ковтні.  Одразу згадав Навку. Як її лікувати? … Просто та звичайно. Діє. Це Джерело завжди буде поруч. Воно тебе даровано. Треба лише уявити його. Цікаво! Краще за Гугл, чи мирову павутиння. 

Про дар я не думав.

Не розумію твоїх алегорій. З Берендеєм допоможеш? А Навку віддаш? Я казав. Лише тобі вирішувати. Ходимо по колу. Я не розумію, поясніть, будь ласка. Навка — Дух лісу. Якщо вона тебе показалася, Полісся тебе обрало. Ти маєш право відмовитися — тоді я її заберу. Можеш прийняти дар. … Як міркуєш, чому Мольфари мешкають в лісі чи біля нього. З-за Навок.  Що мене робити? Закрий ей спину. Це своєрідна печатка. Цікаво, якщо на моєму місті була б жінка. Був би Навк? Шуткуєш. Жінка не може бути Мольфаром. А Мольфаркою? Я казав — ні. Занадто кріпкий зв'язок з образом Першоматері. Відьмою — будь ласка. А розчинитися у проблемах лісу може лише Мольфар.  Тобто Навка не жінка? Починаєш розуміти. Джерело тобі у допомогу. Спитай у нього. Добре. Не треба дівчину катувати. Де вона. Потім про Берендея розповіси.  

Старий махнув головою, у напрямку місця, де я залишив Навку перед розмовою з Годованцем. Вона, як й час тому, стояла на поодинці, майже недвижима. Її погляд був переляканим. Дівчина нібито була поміж двох вогнів: Надії та гіркого суму. Лукавий Лелет! Джерело мене показало, що головними ліками для всіх духів є плацебо. Вони лікуються власноруч. Від мене потрібні “лише” Надія, Віра та Любов. Натягами старий  вже підвів лісову діву до думки, що я здатний перебудувати її. Вона чекає на вирішення власної долі. Мабуть, треба додати до слів якийсь театральний ефект. Навка не була образом померлого. Вона — проєкція лісу, його душа. Тобто моя енергетична куля для неї нешкідлива. Я створив, майже, від себе відірвав кульку тілесного кольору (чомусь, вважав його більш приємним), додав Любові, що мешкала  у мене та простягнув її Навці.

Тримай. Це зробить тебе цілою, без жахливих недоліків.

Дівчина взяла кульку й вона міттю розчинилася у тулубі. На її прекрасному обличчі засяяла посмішка. За кілька миттєвостей Навка підійшла до мене та розкрила обійми. Ми обійнялися якось незграбно, як малюки у дитячому садочку.  Несвідоме дійсно має нескінченні можливості. Я розумів, що почуття йшли не від органів сприйняття. Де вони створювалися? На подив, повне усвідомлення, що тримаю в обіймах живу та чарівну дівчину! Жодна думка про те, що таке відчуття неможливе, не могли його скривдити. Годі обійматися! Лелет поруч та чекає. У нього було прохання, а я обіцяв допомогти. Я повернувся до старого.

Вітаю, тобі, Мольфаре! Я не … Вибір зроблено. Сперечатися нема потреби.

На той час я ще не розумів: хто я, якій шлях обрав для себе. У мене буде нове життя, нове майбутнє. Буду відвертим: я щасливий, незважаючи на те, що вибір був зроблений не зовсім свідоме. Добре, що він був. Я пам’ятаю, що на Півночі “Духи предків” просто примушували новоявлених шаманів працювати. Ми в Поліссі. Тут демократія. Існує яка не яка, але згода.  Вже чудово.

Добре. Розповідай про Берендея. Чого казати треба?  Для початку: хто він взагалі такій, якщо сам Страж його шукає. Лісовий дух, але, на відміну від Навки, колись він був чоловіком. Був освіченим натуралістом. Тут нам пощастило. Душа мала бажання залишитися  в лісі, допомагати лісовим. За власною природою він близкий до Лісовиків та русалок. Як і ти, має доступ до Джерела. Тому й поставлений над лісовими. Керувати треба розумно.  Що з ним не так? Він зник. А Лісовики що кажуть? Поки що не помітили. Але почали нарікати: давно не бачили. Він мав змогу покинути цей світ? Я б знав. Де він зник? на місце треба подивитися, сліди мають залишитися.  Не знаю чітко. Десь поруч. Треба оглянути “місце злочину”, ідемо. З початку його треба знайти. Берендея? Ні, те місце, де його бачили востаннє. Я так зрозумів, що шукати почнеш без мене? Полісся велике. Я маю змогу миттєво  переміститися у будь-який куточок. Так зручніше. Тобто я телепортироваться не можу? Я — Дух, а ти з плоті та крові. Можливо, засоби існують, но шукати їх тебе, якщо забажаєш.  Мене хтось може завадити? Мольфарів у нас не було здавна. Вільного часу у тебе не буде. Не сумуй, ти впораєшся.  Не відчуваю себе Мольфаром. Я розумію, що ліс обрав мене, але я ще темний. Знань не вистачає. Кілька днів у тебе є. Й Джерело на допомогу!

 

Лелет зник непомітно. Щойно стояв тут, а вже нема! Не то, що Годованець, який повільно розчинявся у повітрі. Ефект був не таким театральним, більш звичайним. Навка продовжувала мене обіймати та тягнула у сторону в’яза. Треба закінчити обряд? Заповідне місце у такому випадку саме те, що треба.