Ханна Еванс - Кохання у селі, Ханна Еванс

Чарівний вечір у приємній компанії. А поруч він, мій найкращий друг і нерозділене перше кохання. Друзі стоять по-різному. Хто з парою, той обіймає свою половинку. Так, як Андрій з Машою. А той хто без пари, то лише мовчки насолоджується моментом, як Микита. Ми з Матвієм просто стоїмо поруч, інколи поглядаючи один на одного.

Далі цю тишу розбавлять хлопці розкидаючись різними жартами. Вони завалюються на пісок. Микита хоче зачепити Матвія, та той в свою чергу не дає цього зробити.

 - Ти краще скажи, де свою Лілю подів?

 - Лілю? Друже, після твого з Нікою танцю, я зрозумів, що ми не пара.

 - Навіть так?

 - Саме так.

Хлопці посміхаються. Я ж вперше мовчу. Раніше, точно щось їдке сказала би. Та чомусь зараз не хочеться сперечатися з колишніми друзями, або й не колишніми. Мої думки не тут. 

Стає трохи холодніше, я обіймаю себе руками, потираючи плечі. Матвій це помічає і накидає на мене свою куртку. Ми знову зустрічаємось поглядами, але швидко їх відводимо.

 - Дякую.

Тихо вимовляю. Моє тіло покриває легке тремтіння, а ніздрі вловлюють рідний, чистий, деревний і пряний аромат...

Любі мої, якщо книга вам цікава, поставте зірочку. Мені важливо знати, що ви думаєте.

Хочеться глибше розкрити почуття та емоції героїв...

Приємного читання)