Олександр Гулій - Перехрестя світів, Олександр Гулій

– Джон, лови посилку на пів одинадцятої! – крикнула чорна гурія і кинула ліхтарик по підлозі. Прослизнувши платформою, він зупинився майже біля Джону, і той, орієнтуючись на звук, підібрав його. В той же момент світло згасло. Хел більше не могла стримувати моторошну думку, що рветься з глибин підсвідомості, засліпити тут усіх і подивитися, що буде. Знесилено звалившись поряд з лавкою, вона потерла віскі, що гуділи.

Тим часом, поки всі проморгалися і звикли до сутінків, істота, що озвіріла, рушила прямо на свою безпорадну кривдницю. Проте не дійшло.

– Гей, ти часом не це шукаєш? – запитала злегка охрипілим від довгих сліз голосом Режина і підкинула в руці свій ліхтарик. Істота повільно повернулася на голос. – Зрештою, бракований цей сон чи ще що-небудь, я мала перебороти свій страх. І люди, які прийшли по мене, показали, що це можливо. Вони ризикнули життям, залізши в цей відстійний тунель, і я не підводитиму їх. Тож подавись своїм ліхтариком, я більше не боюся тебе.

На мить світло від зниклого в надрах істоти ліхтарика зникло і Режина злякано подумала про те, що могла помилитися з рішенням зіграти в метальника снарядів, але через кілька секунд істота, що завмерла в німому подиві, почала сіріти, покриватися нестерпно яскравими білими прожилками і вибухнула, повертаючи станції світло. А наступного моменту Хел відчула, що падає, їх викидало з бракованого сну, що розлітається на уламки. В останню мить вона побачила Метта, вигляд у нього був дуже серйозний.

Прокидатися було важко. Нила права рука, що затекла від наручників, і нестерпно хотілося в гарячу ванну. Метт з великим зусиллям змусив себе відстебнути браслет і сісти на ліжку. Хел, похнюпившись, дивилася вбік.

– Відчитаєш мене? – тихо спитала вона. – Знаю, я не мала цього робити, але я не змогла придумати в цій ситуації нічого кращого.

– Відчитати? – роблено здивувався Метт. – Моя учениця проявила себе в найвідповідальніший момент і допомогла врятувати пацієнтів, чому ж я маю тебе відчитувати?

– Ну, за те, що я використала силу деймоса.

– У критичній ситуації тобі здалося єдино вірним рішенням використати силу деймоса, щоб засліпити породження сну. І щойно потреба в цій силі відпала, ти припинила дію, хоча запросто могла нашкодити нам усім. Або ж могла вдатися до своїх можливостей, щоб виграти час, перенаправивши ту істоту на когось із нас. Ось тоді на тебе справді чекаав би прочухан.

– Та ну що я, зовсім з розуму по-твоєму вижила, наражати тебе і цю пару на небезпеку? – обурилася чорна гурія.

– Ось тому, доки ти турбуєшся про інших і думаєш, як допомогти їм, не наражаючи на небезпеку, а не про те, як отримати власну вигоду або врятувати шкуру, кинувши зайвий баласт на свавілля долі, ти не деймос, – сказав Метт, підводячись з ліжка. – Коли ти прийшла сюди, я сказав, що ти епіос, я навчаю тебе на епіоса і доти, доки ти прагнеш допомагати людям, а не завдавати їм страждань і білю, ти цілитель і творець, а не володарка кошмарів.

З цими словами деймос попрямував до ванної кімнати і не побачив, як обличчя Хел осяяла вдячна усмішка.

_______________________________________________________________________________________

*Деймос і чорна гурія – назва сновидців, що спеціалізуються на створенні кошмарів.

* Епіос – назва сновидців, що спеціалізуються на лікувальних снах.