Katerina Школіна - Капкан (на) демона, Katerina Школіна
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Дитя, а як би ти тоді прийшов мені на допомогу, - тепер скептично на мене дивилась вона. - Холодний розрахунок може бути не тільки мовчазним і спокійним. Повір мені, жінки частіше використовують істерику, як інструмент маніпуляції, ніж що-небудь інше.
- Що ж… я схиляюся перед вашим досвідом.
- Мадам Каллісто, - вона подала мені руку першою. - Наскільки я почула, Вас звуть капітан Ельдано. Не бачила Вас у гвардії. Чи дійсно Ви служите? - її погляд мов прорізав мене наскрізь. Не знай я, що люди не вміють чаклувати, подумав би, що вона дійсно бачить мої думки.
- Що ж… У Вас дійсно гострий розум. Як зрозуміли? - чому ж мені хочеться викласти їй усі секрети?
- Я б запам'ятала таку зовнішність і характер. - вона усміхнулась трохи зверхньо, наче придворна дама. - В гвардії немає цікавих людей. Вони всі неначе під копірку.
- Не видасте мене? - я хотів було забрати руку з рукостискання, але мадам не відпускала мене.
- А підеш до мене в охорону? - Каллісто брала бика за рога. - Жалування буде високе, форма не менш красива. А ще дуже смачна їжа і нереально красиві дівчата.
Мене настигла думка, що мене все одно знайдуть в цьому місті. Я не вписуюсь в їх систему. А зараз був реальний шанс на деякий час загубитись. Тож я усміхнувся їй у відповідь:
- Як можна відмовитись від такого запрошення, мадам Каллісто, - вона відпустила мою руку. І поправила ворот моєї рубашки. - Хотів би я мати таку тітоньку. - вирвалося в мене і я одразу схаменувся: - Вибачте.
Спочатку вона хрипко розсміялась, а тоді відповіла:
- Ні, чому ж. У мене ніколи не було племінника. Це буде цікавий досвід. - вона якось загадково тепло усміхнулась. - Тобі буду Тітонька Калліста. Поїхали додому.
Я привів до тями кучера і він знову зайняв своє місце. Ми ж з мадам влаштувались в кареті. Коли ми доїхали до її дому у мене, здається, почервоніли вуха і, мабуть, не тільки вони.
Хто ж знав, що ця мила жінка тримає бордель!
P.S. Цього разу глава вийшла більша, ніж я сподівалася. Скажу вам, що писати книгу з нуля, вкладаючись в строк, досить важко. Але будемо сподіватись, що моя муза ще не накивала п'ятами)
А поки що чекаю ваші коментарі і бажаю вам гарного настрою. Всіх обіймаю))
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Капкан (на) демона, Katerina Школіна », після закриття браузера.