Маріо Пьюзо - Останній дон

вибухнули, майже вкривши обличчя Данте вже червоними клаптиками плівки. Коли Кросс вистрелив іще раз, ліва нога Данте немов відірвалася від тіла. Данте впав, на білому килимі розпливались червоні плями. Кросс став навколішки біля Данте, загорнув його голову в плівку і знову вистрелив. Ренесансний капелюх на голові від вибуху підскочив угору, але не злетів. Кросс побачив, що капелюх був прикріплений до голови заколкою, але тепер він лежав на голому черепі і, здавалося, плив.

Кросс підвівся і вклав пістолета в кобуру на поясі. Тієї миті до кімнати ввійшов Лія. Чоловіки перезирнулись.

— Зроблено, — сказав Лія. — Іди помийся у ванні й повертайся до готелю. І спали свій одяг. Я візьму пістолет і приберу.

— І килими, й меблі? — запитав Кросс.

— Я подбаю про все, помийся і йди на той вечір.

Коли Кросс пішов, Лія взяв собі сигару зі столу з мармуровою стільницею, запалив і дивився, чи нема поблизу кров'яних плям. Там не було. Зате диван і підлога просочилися кров'ю. Що ж, нічого не вдієш.

Лія загорнув тіло Данте в поліетиленову плівку і з допомогою двох своїх людей запхав його в порожній лантух. Потім зібрав увесь поліетилен у кімнаті і вклав у той лантух. Скінчивши, туго зашнурував його. Спершу в гараж вілли винесли тіло Лоузі і вкинули його в автофургон. Потім перенесли лантух з тілом Данте.

Той автофургон переобладнав сам Лія Вацці, він мав подвійне дно. Лія зі своїми людьми втиснули лантухи в порожній простір і з'єднали планки верхньої підлоги.

Лія як битий жак був готовий до всього. У фургоні стояли дві каністри з бензином. Лія сам заніс їх у віллу і вилив бензин на підлогу й на меблі. Поставив запал, що давав йому п'ять хвилин на те, аби вибратись. Потім сів у фургон і рушив у далеку дорогу до Лос-Анджелеса.

Ззаду і попереду Лії їхали солдати його загону.

Рано-вранці Лія виїхав на набережну й зупинився навпроти яхти, що вже чекала на нього. Виніс із машини два лантухи й подав на борт. Яхта відчалила.

Майже опівдні далеко від берега Лія дививсь, як залізна клітка з двома трупами повільно занурюється в океан. Вони прийняли своє останнє «причастя».

Моллі Флендерс подалася зі своїм каскадером не на віллу, а в його готельний номер, бо, попри свої симпатії до простолюду, мала й прожилок давнього голлівудського снобізму і не хотіла, щоб пішла слава про те, ніби вона злягається з тими, хто працює, власне, за кадром.

Публіка стала розходитись, тільки-но засіріло, трохи згодом показалося сонце в червоних лиховісних шатах, а назустріч йому піднялась тоненька смужка синього диму.

Кросс помився, переодягся й пішов на вечір. Він сидів із Клавдією, Боббі Бенцом, Скіппі Дієром, Дітою Томмі, святкуючи безперечний успіх «Мессаліни». Раптом з вулиці долинули стривожені крики, голлівудська бригада вибігла надвір, Кросс разом з нею.

Тонкий стовп полум'я тріумфально знявся над неоновими вогнями Лас-Вегаса, над ним, мов шапка гриба, постали на тлі піщаних гір густі синьо-рожеві хмари.

— Господи, — скрикнула Клав дія, схопивши Кросса за руку, — це одна з твоїх вілл!

Кросс мовчав. Він дививсь, як дим і вогонь пожирають зелений прапорець, чув, як сигналять на головній лас-вегаській вулиці пожежні машини. Дванадцять мільйонів доларів згине в полум'ї, щоб він міг приховати пролиту кров. Лія Вацці — битий жак, що не рахувався з витратами, уникав непотрібного ризику.

Розділ 23

Агент поліції Джім Лоузі брав офіційну відпустку, і тому його зникнення помітили лише через п'ять днів після пожежі в готелі «Ксанаду». Про зникнення Данте Клерікуціо не повідомили, звичайно, жодним офіційним органам.

Під час розслідування поліція знайшла тіло Філа Шаркі. Підозри зосередились на Лоузі, й висловлено гадку, буцімто він утік, щоб уникнути допиту.

Лос-анджелеські детективи приїхали розпитати Кросса, бо востаннє Лоузі бачили в готелі «Ксанаду». Але тут нічого не вказувало на зв'язок між цими двома чоловіками. Кросс сказав, що тільки бачив його мигцем на святковому вечорі.

Але Кросс не боявся охоронців закону, він чекав вістки від дона Клерікуціо.

Звісно, Клерікуціо знали, що не стало Данте, звісно, знали, що востаннє його бачили в готелі «Ксанаду». Чому ж вони не звертаються до нього по інформацію? Невже все минеться отак безслідно? Кросс не вірив у це ні на мить.

Кросс і далі день у день керував готелем, узявшись до планів відбудови спаленої вілли. Лія Вацці добре подбав про криваві плями.

До Кросса в гості приїхала Клавдія, в її серці аж через край хлюпало радісне збудження. Кросс звелів подати обід в свої апартаменти, тож можна було порозмовляти без свідків.

— Ти навіть не повіриш, — заговорила Клавдія, — твоя сестра от-от стане директором студії «Лоддстоун».

— Мої вітання, — поздоровив Кросс, по-братньому обнявши її. — Я завжди казав, що ти найгрізніша з усіх Клерікуціо.

— Я приїздила на похорон нашого батька лише задля тебе. І я всім про це розповідала, — насупилась Клавдія.

— Звичайно, — засміявся Кросс, — і ти розгнівила геть усіх, окрім дона, що сказав тоді: «Нехай вона робить собі картини, і Боже благослови її».

— Та мені байдужі всі вони, — стенула плечима Клавдія. — Але дай я розповім тобі, що сталося, бо тут стільки дивного. Коли ми всі вилетіли з Лас-Вегаса на літаку Боббі, все видавалося чудовим. Та коли сіли в Лос-Анджелесі, мов у пекло потрапили. Поліцаї заарештували Боббі. І знаєш за що?

— За паскудні фільми, — пожартував Кросс.

— Ні, слухай, тут якась чудасія. Пам'ятаєш ту дівчину Джоану, що її Бенц привіз на перегляд? Пам'ятаєш, яка вона? Так от, виявилося, що їй лише п'ятнадцять років. Боббі заарештували за згвалтування й біле рабство, бо він вивіз дівчину за кордон штату. — Зі збудження Клавдіїні очі аж вирячились. — Але все те брехня і вигадки. Батько-мати Джоанн кричали як на пуп, нібито їхню бідолашну доньку згвалтував чоловік, на сорок років старший від неї.

— Атож, на п'ятнадцятирічну вона не схожа, — погодився Кросс. — Зате схожа на добру хвойду.

— Був би страшний скандал, — розповідала далі Клавдія, — але добряга Скіппі Дієр узяв усе на себе. Поки що він зняв Бенца з гачка. Він не дає його арештувати й приховує все від преси. Тож тепер справа ніби залагоджена.

Кросс усміхнувся. Любий Девід Редфеллоу вочевидь не втратив жодного зі своїх