Джоан Роулінг - Бентежна кров, Джоан Роулінг

наплічники униз понесли Джонатан і Робін. Коли зайшли до кімнати Робін, Джонатан дістав коробку цукерок і вручив їх сестрі.

— Дякую, Джоне, це дуже мило. Ти нормально почуваєшся? Якийсь блідий.

— Та насинячився вчора. Слухай, Робі... не називай Кортні, ну, моєю дівчиною і все таке.

— Я і не збиралася.

— Добре, бо...

— Ви розійшлися? — співчутливо спитала Робін.

— Ми навіть не... ну так, трохи зависали разом,— відповів Джонатан,— але... не знаю, здається, вона тепер запала на Кайла.

Згори долинув дзвінкий сміх Кортні. Слабко всміхнувшись сестрі, Джонатан повернувся до своїх друзів.

Робін спробувала набрати Ільзу, але номер був зайнятий. Сподіваючись, що то подруга просто знайшла Ніка, Робін написала:

Не додзвонилася до тебе. Будь ласка, тримай мене в курсі. Я за тебе хвилююся. Робін. Цьом

Вона повернулася нагору й почала готувати равіолі з гарбузом для Кортні. Явно зрозумівши, що запіканку скоро дістануть з духовки, Вольфганг крутився в Макса й Робін під ногами. Глянувши на годинник, Робін відзначила, що Страйк запізнюється вже на чверть години. Його рекорд — півтори години. Вона старалася не сердитися — без великого успіху. І це після того, що він улаштував їй за запізнення вранці...

Робін саме зливала воду з равіолі, коли в двері нарешті подзвонили.

— Може, я... почав Макс, який саме наливав напої Джонатану, Кортні й Кайлу.

— Ні, я сама,— коротко відповіла Робін.

Щойно відчинивши двері, вона зрозуміла, що Страйк — який дивився на неї розфокусованими очима — п’яний.

— Вибач, запізнився,— не дуже розбірливо промовив він.— Можна посцяти?

Робін відступила вбік, пропускаючи його. Від Страйка тхнуло його улюбленим темним пивом і цигарками. Незадоволена Робін звернула увагу на те, що Страйк навіть не подумав принести на вечерю до Макса хоч якусь пляшку — при тому, що вдень, цілком очевидно, сидів у пабі.

— Вбиральня там,— сказала Робін, показавши пальцем. Страйк зник за дверима. Робін чекала на сходовому майданчику. Страйка довго не було.

— Ми їмо нагорі,— повідомила вона, коли Страйк нарешті вийшов.

— Знову сходи? — буркнув Страйк.

Коли зайшли до вітальні-студії, Страйк ніби опанував себе. Він потиснув руки Максові та Джонатану й досить розбірливо сказав, що радий знайомству. Кортні тимчасово залишила Кайла й побігла вітатися зі знаменитим детективом, а Страйк відзначив її зовнішність із явним ентузіазмом. Робін раптом стало ніяково за свій замучений вигляд і набряклі очі. Вона повернулася до кухонної зони, щоб накласти равіолі в тарілку Кортні. За спиною почувся голос Кортні:

— А це Кайл.

— О, то ви — детектив? — з рішучою байдужістю спитав Кайл.

Джонатан, Кортні, Кайл і Макс уже щось пили, тож Робін і собі налила великий джин-тонік. Коли вона вкидала в склянку лід, до кухні підійшов по пиво для Страйка веселий Макс, а потім дістав запіканку з духовки й поніс на стіл. Вольфганг аж заскавчав, коли предмет його обожнення прибрали з зони досяжності.

Макс розклав усім запіканку, а Робін поставила перед Кортні її равіолі.

— О Боже, ні, чекайте,— сказала Кортні.— Воно точно веганське? Де упаковка?

— У смітнику,— відповіла Робін.

— Тю,— пирхнула Кортні, підвелася і пішла до кухні. Макс і Робін єдині за столом не провели її поглядами. Робін випила половину свого джин-тоніку, перш ніж узяти ніж і виделку.

— Ні, все добре,— гукнула Кортні від смітника.— Воно веганське.

— Яке щастя,— сказала Робін.

Ліворуч від Робін Макс почав питати думки Страйка про різні аспекти особистості й минулого свого персонажа. Кортні повернулася за стіл і почала запихатися равіолі, пити вино й регулярно підливати собі ще, а паралельно розповідала Джонатану й Кайлу про свій намір узяти участь у протестному марші вів університету. Робін не приєдналася до жодної розмови, а просто мовчки пила і їла, поглядаючи на мобільний — раптом Ільза напише чи подзвонить.

— ...бути не могло,— казав Страйк.— Його би просто не прийняли з судимістю за зберігання з метою збуту. Дурня повня.

— Справді? Сценаристи ніби досліджували питання...

— Тоді мали б це знати.

— ...тож так, по суті, треба вдягнути білизну, коротку спідницю і все таке,— просторікувала Кортні, а коли Кайл і Джон засміялися, запротестувала: — Не смійтеся, це серйозна...

— ...ні, це корисно,— казав Макс, нотуючи в записник.— Отже, якщо перед армією він був у в’язниці...

— Якщо термін був понад тридцять місяців, до армії його б не взяли...

— Ні, пояса до панчіх не буде, Кайле... і взагалі, Міранда не хоче...

— От не знаю, скільки він мав відбути,— відповів Макс.— Я спитаю. А розкажи ще про наркотики в армії, наскільки це...

— ...і вона така каже: «Кортні, ти усвідомлюєш проблематичність слова ,,лярва“?» А я така: «А сама як вважаєш...»

— «Сама як вважаєш, чого цей сраний марш називається „Марш лярв“»? — перебив Кортні Кайл. Він мав низький голос і вигляд юнака, який звик, що до нього дослухаються.

Екран мобільного Робін засвітився. Ільза відповіла.

— Вибачте,— промимрила Робін, хоч ніхто не звертав на неї уваги, і відійшла до кухні, щоб там прочитати Ільзине повідомлення.

Не хотіла тебе лякати. Нік удома. Налиганий, був у пабі з Кормом. Розмовляємо. Каже, він не мав на увазі того, що почула я. Хіба могло бути інакше? Цьом

Робін, яка повністю підтримувала Ільзу, все одно написала:

Він йолоп, але я знаю, що він тебе дуже кохає. Цьом