Леся Українка - Том 11

в 1875—1922 pp., з перервою у 1902 р. Заходами товариства вийшли деякі альманахи і збірники.

Євгепія Пігуляківна — донька Юстина Григоровича Пігуляка (1845—1919), українського художника, викладача малювання у Вищій реальній школі в Чернівцях, з якою Леся Українка познайомилась у Кобилянських.

К и м п о л у н г — містечко на Буковині (тепер у Румунії). В Кимполунзькому повіті, в м. Гура-Гуморі народилася О. Ю. Коби-лянська.

...повість п. Ольги...— «Земля» О. Кобилянської.

130. ДО М. М. КОЦЮБИНСЬКОГО. 11 травня 1901 р. Чернівці

Вперше надруковано в журн. «Україна», 1924, кн. 1-2, с. 169. Подається за автографом, який зберігається в Чернігівському літбратурно-меморіальному музеї М. М. Коцюбинського (№А—2278).

...о тримала я від п. Чернявського запросини до участі в Вашому Чернігівському збірник у...— Микола Федорович Чернявський (1868—1946), український. письменник і перекладач, був одним із упорядників літературно-художнього збірника «Дубове листя», який вийшов 1903 р. у Києві. Леся Українка вмістила в ньому два вірші «Сфінкс» і «Ра-Менеїс» (під спільним заголовком «Єгипетські фантазії») і поему «Роберт Брюс, король шотландський».

...треба вже помалу братись до переписування для того видаппя віршів мої х...— Йдеться про друге, доповнене видаппя збірки «На крилах пісень» (1904).

131. ДО М. П. КОСАЧА. 11 травня 1901 р. Чернівці

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 312. Подається за автографом (ф. 2, № 82).

132. ДО П. А. КОСАЧА. 21 травня 1901 р. Чернівці

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 342—343.

Подається за автографом (ф. 2, № 123).

Не дуже се добра звістка...— Лист П. А. Косача не зберігся. Відомо, що батько сповістив Лесю Українку про загрозу закриття журналу «Жизнь». І дійсно, незабаром, 8 червня 1901 p., він був заборонений. Формальним приводом для заборони послужив арешт редакторів і співробітників «Жизни» за вміщення «Пісні про Буревісника» М. Горького.

Венгерова Зінаїда Опапасівна (1867—1941) — російський літературний критик, літературознавець, перекладач, автор статей із зарубіжної літератури XIX—XX ст.

Johanna Niesner (Йоганна Нізнер) — насправді хазяйку пансіону в Кимполунзі, сестру лікаря Нізнера, звали Сусапна.

133. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 6 червня 1901 р. Кимполунг

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 105—106.

Подається за автографом (ф. 14, № 882).

...х тось бродив по Магур і...— У листуванні з

О. Ю. Кобилянською Леся Українка називала себе і свою подругу «хтось» («хтось біленький» — тобто сама поетеса і «хтось чорненький» — Ольга Кобилянська).

Магур а, Рунг — гірські шпилі в Карпатах біля Кимпо-лунга.

Vale S а с а (Суха Долина) — провалля між горами, в 7 км від Кимполунга.

Р е в п а — село поблизу Чернівців, куди Леся Українка з

О. Кобилянською 11(23) травня 1901 р. приїздила до старшої сестри

О. Кобилянської — Євгенії Урицької (?—1917). Через два дні, 14(27) травня, обидві письменниці відвідали село Стрілецький Кут і гостювали там у священика С. Федоровича. Вчитель І. Карбулицький згодом писав про це у своїх «Споминах про Лесю Українку з її побуту на Буковині в 1901 р.» (Див.: Спогади про Лесю Українку. Вид. 2-е, доп. К., 1971, с. 182—184).

татарчатко — Євгенія Пігуляк.

134. ДО А. М. ДРАГОМАНОВОЇ. 7 червня 1901 р. Кимполунг

Подається вперше за автографом (ф. 2, № 1602).

Р а р е в — гора в Карпатах біля Кимполунга.

135. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 9 червня 1901 р. Кимполунг

Вперше надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 240—243. Українською мовою вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 344—347.

Подається за автографом (ф. 2, № 311).

...я б зважила вчинити так, як т и.— Ольга Косач врешті вирішила вийти заміж за М. В. Кривинюка.

...часи, що ми вкупі з ним пережили в Мінськ у...— М. В. Кривинюк приїздив до Мінська і разом з Лесею доглядав С. К. Мержинського.

А спитай лишень там мого братик а...— Леся Українка жартівливо натякає на те, що М. В. Кривинюк один час збирався емігрувати в Америку, думаючи, що Ольга байдужа до нього.

Юрко — Юрій Петрович Тесленко-Приходько (1884—?), двоюрідний брат Лесі Українки.

Галя К[омарова] (1877—1938) — дочка М. Ф. Комарова, українська поетеса, подруга Лесі та Ольги.

...т р е б а... покінчити деяку літературну роботу...— В цей час поетеса закінчувала статтю «Михаэль Крамер». Последняя драма Г. Гауптмана» і український переклад драми Г. Гауптмана «Ткачі». (Драму вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 4. К., 1954, с. 210—259. Зберігся неповний автограф — ф. 2, № 90).

...в початку іюля (ніяк не пізніше 1-го) буду в Колодяжному. Скорішусьогобуду після 20 і ю -н я...— Оскільки весілля Ольги відклали, поетеса виїхала з Буковини до Києва тільки 20 вересня, проживши перед цим деякий час у Буркуті.

...в ід рання до вечора писала вірш і...— 7 червня

1901 р. Леся Українка написала три вірші, присвячені пам’яті С. К. Мержинського: «Ти не хтів мене взять», «Квіток, квіток, як можна більше квітів», «Уста говорять: «він навіки згинув!».

George Sand (Жорж Санд або Занд, справжнє прізвище та ім’я Дюдеван Аврора, 1804—1876) — французька письменниця, авторка творів, у яких порушується так зване жіноче питання, активний громадський діяч періоду революції 1848 р.

136. ДО В. Г. КРИЖАНІВСЬКОЇ-ТУЧАПСЬКОЇ. 10 червня 1901 р.

Кимполунг

Вперше надруковано у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 243—246.

Подається за автографом (ф. 2, № 446).

...к одной своей приятельниц е...— до О. Ю. Кобилянської.

...о сенью у меня будет большой портре т...— І. Труш збирався зробити з фотографії портрет С. К. Мержинського, але не виконав своєї обіцяпки.

...доктор (его приятель)...— С. С. Еліасберг.

...о дин мой приятель из Киев а...— М. В. Кривинюк.

137. ДО О. ІО. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 11 червня 1901 р. Кимполунг

Вперше скорочено надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 106—107. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 350.

Подається за автографом (ф. 14, № 881).

Звістки не сумні і по страшні, навпак и...— Йдеться про заручини Ольги Косач і М. В. Кривинюка.

Нехай би мені хтось добренький прислав книжки і рукопис і...— У О. Кобилянської в Чернівцях лишились