Вахтанг Теймуразович Кіпіані - Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР, Вахтанг Теймуразович Кіпіані

угол ул. Железнодорожная и Мамина-Сибиряка. Через некоторое время приехали работники милиции и всех забрали.

Опрошенный в судебной заседании потерпевший Летовский Д. Я. пояснил суду, что 23 октября 1978 года около 21 часа 30 мин. совместно с Ивановым проходили по ул. Железнодорожной в гор. Киеве. Иванов отошел к ручейку по нужде, а Летовский Д. Я. не спускался с насыпи и стал ожидать Иванова В. Р. В это время со стороны посадки он услышал громкий крик о помощи и пошел по направлению, откуда услышал крик. Подойдя к одиноко стоящему дереву, Летовский Д. Я. увидел, что под деревом на склоне «мужчина лежит на женщине и закрывает ей рот рукой. Брюки мужчины были спущены». Летовский Д. Я. говорит, что звал на помощь, но ответа не последовало. Тогда Летовский Д. Я. взял мужчину и оттащил его от женщины и позвал Иванова В. Р. на помощь. Женщина плакала, одежда на ней была в непорядке, брюки приспущены. Мужчина, поднявшись, бросился бежать, но Летовский Д. Я. схватил его, и они оба упали на землю. В это время пришел Иванов В. Р. и взял Горбаля. Вели его под руки и хотели вести его по тропинке, чтобы доставить в милицию. Однако Горбаль Н. А. вырвался, и они втроем скатились в ручей. Затем они поднялись и повели Горбаля Н. А. через освещенную местность. По дороге он пытался вырваться, ударив Летовского Д. Я. ногой по правому колену и рукой в бок. Когда они привели Горбаля Н. А. на угол Мамина-Сибиряка и Железнодорожной, тот вновь стал вырываться и оскорблять потерпевших, в связи с чем они повалили Горбаля Н. А. на землю и держали до приезда милиции.

Показания дал свидетель Иванов В. Р., допрошенный в судовом заседании.

Опрошенный в судебной заседании свидетель Харченко В. И. пояснил суду, что 23 октября 1978 года он дежурил по Жовтневому РОВД гор. Киева и по указанию дежурного доставил в РОВД Горбаля Н. А., Наймытенко Л. А., Летовского Д. Р., Иванова В. Р.

Наймытенко была сильно взволнована, плакала, замок «молния» у нее на брюках поломан, снятая куртка была с пятнами.

Давая оценку … в судебном заседании, действия подсудимого Горбаля квалифицировали по ст. 17—117 ч. 2 УК УССР, так как подсудимый Горбаль Н. А. пытался совершить акт сношения с применением физического насилия, хотя не смог довести свой преступный умысел до конца.

Степень превышения квалифицировалась по ст. 189 ч. 2 УК УССР, так как суд взял во внимание тяжесть общественной опасности подсудимого, который имеет отрицательную характеристику.

Полагают возможным избрать меру наказания с лишением свободы.

На основе вышесказанного, руководствуясь ст. ст. 321. 323 УК УССР, суд

приговорил

Горбаля Николая Андреевича по ст. 17—117 ч. I УК УССР к 5 (пяти) годам лишения свободы.

По ст. 190, ч. 2 УК УССР к 2 (двум) годам лишения свободы.

Согласно ст. 42 УК УССР показано избрать путем положения меру пресечения в виде 5 (пяти) лет лишения свободы в ИТК строгого режима. Черед с 24 октября 1978 г.

Приговор может быть обжалован в Киевском гор. суде в течение 7 суток.

Нарсудья

(подпись)

Нарзаседатели

(подпись)

З оригіналом згідно

Ст. слідчий Слідвіддіду КДБ УРСР

майор Селюк

6 червня 1978 р.

Копія

5—1255

21 ОК

Верховного Суду УРСР

79—80

21.10

23 жовтня минулого року було заарештовано українського правозахисного руху Миколу Горбаля: цинічно звинувачено в опорі міліції й спробі зґвалтування.

Як стало відомо, зацікавлені служби організували проти Горбаля провокацію. Якась Наймитенко нав’язалася Горбалеві в знайомі, а через якийсь час, «випадково» зустрівши його на вулиці, попросила провести додому. Горбаль, нічого не підозрюючи, проводив її, а по дорозі, в темному завулкові, на нього накинулися два «свідки» — Летовський та Іванов. Їм допомагала дебела Наймитенко. За сценарієм, інших свідків не передбачалося. Звинувачення Горбаля оформлене за словами цих трьох — т. зв. свідків і т. зв. потерпілої.

Горбаля збили так, що на п’ятий день інциденту судовий медексперт збирався притягнути винних до відповідальності. Але з заміною слідчого, вилученням зі справи попередніх паперів ініціативи медексперта була зупинена. Слідство пішло шляхом слухняного виконання заготовленого сценарію.

17—21.1.1980 р. Жовтневий райсуд м. Києва засудив Миколу Горбаля до 5 років позбавлення волі.

Адвокат Васютинська багато в чому допомогла звинуваченню. Вислухавши свого підзахисного, який розповів їй про цілий ряд фактів, що свідчили про фальсифікацію справи, вона допомогла звинуваченню позбутися цих слідів у обвинувальній частині. Ряд попередніх матеріалів було переписано, аби фабрикація виглядала більш вірогідно.

Отже, на мої тверді переконання, проти Горбаля було організовано змову. Зацікавлені служби схилили на злочин «потерпілу» Наймитенко, юриста Батуру, «свідків» Іванова і Летовського, адвоката Васютинську.

В ряду численних розправ над дисидентами розправа, вчинена над М. Горбалем, особливо цинічна.

Я звертаюся до Вас із проханням скасувати ухвалу Жовтневого райсуду і притягнути до судової відповідальності справжніх злочинців, чиїми зусиллями покарано М. Горбаля — Батуру, Наймитенко, Іванова, Летовського і тих, хто інспірував цю цинічну розправу над українським правозахисником.

Василь Стус

адреса: Київ-179,

17.2.1980 р.

вул. Чорнобильська, 13а, кв. 34

Витяг

Протокол допиту обвинуваченого

м. Київ

16 липня 1980 року

Старший слідчий слідчого відділу КДБ УРСР капітан Банєв, у приміщенні слідчого відділу КДБ УРСР, з дотриманням вимог статей 143, 145 і 146 КПК УРСР, допитав обвинуваченого: Шевченка Олеся Євгеновича, 1940 року народження