Іван Іванович Білик - Золотий Ра, Іван Іванович Білик

МИТРА — популярний у Стародавній Персії головний убір.

МІНА — вагова (436,6 г) та грошова одиниця в Елладі; поділялася на 100 драхм.

МУЗИ — в еллінській міфології — супутниці Аполлона, покровительки наук і мистецтв.

НАВАРХ — в Елладі, насамперед у Спарті — командуючий флотом.

НАВТІКОН — флот, флотилія (грецьке).

НАВТІЛ — моряк (грецьке).

НАВТІЛАРХ — капітан корабля (грецьке).

НАОС — храм, вівтар (грецьке).

НАСАМОНИ — північноафриканське плем'я, що жило побіля затоки Великий Сірт.

НОМ — адміністративно-територіальна одиниця в Стародавньому Єгипті (грецька назва; єгипетська до нас не дійшла).

НОМІСМА — монета (з грецької); звідси «нумізматика» — колекціонування монет.

ОБОЛ — найдрібніша монета Еллади; шість оболів складали драхму; срібний або мідний обол важив 0,728 г.

ОДРИНА — спальня.

ОЛІМПІАДИ — спортивні змагання в стародавньому місті Олімпії на Пелопоннесі; відбувалися щочотири роки; перша Олімпіада відбулась 776 р. до н. е. За Олімпіадами в Елладі велось літочислення.

ОЛІМПІЙЦІ — так елліни називали своїх дванадцятьох головних богів, які нібито жили не тільки в Емпіреї, а й на горі Олімпі, у Фессалії.

ОРАКУЛ — так елліни називали місце в деяких храмах, де жерці провіщали майбутнє від імені божества; так звали й саме божество, яке нібито підказувало жерцеві слова віщування; так звали й самого віщуна-жерця (або жриці, бо в Дельфах, наприклад, у тамтешньому храмі Аполлона віщувала жінка-піфія); оракулом називалися й пророчі слова піфії та інших віщунів.

ПАПІРУС — тропічна трав'яниста рослина, переважно болотяна, а також виготовлений з цієї рослини матеріал для писання; від нього походить і наше слово «папір».

ПАРАДИЗ — буквально — «Сад розваг», де, за вченням Заратуштри, перебували після смерті праведники, тобто рай.

ПАРАСХІТИ — або «парасхісти»; в Стародавньому Єгипті — бальзамувальники трупів, найнижча каста в тогочасному єгипетському суспільстві.

ПЕПЛОС — покривало, жіночий верхній одяг із легкої тканини, який носили поверх хітона, ним же запинали й голову; був поширений у всій Елладі.

ПЕТАС — крислатий капелюх, який давні греки носили переважно в негоду.

ПІЛОН — брама (з грецької).

ПІФІЯ — жриця-віщунка, яка провіщала в оракулі храму Аполлона у Дельфах.

ПІФОС — череп'яна яйцеподібна, часом до двох метрів увишки, цистерна для зберігання зерна, вина, олії тощо (з грецької).

ПОЛІС — місто-держава в Елладі.

ПРІТАНИ — найвищі урядовці в деяких давньогрецьких містах.

ПРІТАНІЯ — або «прітанейон» — громадська споруда, в якій урядували прітани.

ПРОКСЕНИ — в Стародавній Греції особи, яким доручали почесний обов'язок дбати про гостей-іноземців.

ПСІЛЛИ — північноафриканське плем'я, що жило побіля затоки Великий Сірт, по сусідству з насамонами.

РИТОН — череп'яний або металевий келих у вигляді голови тварини.

САД РОЗВАГ — див. «Парадиз».

САТРАП — у Стародавній Персії — правитель провінції.

СЕЗАМ — однорічна трав'яниста рослина, з насіння якої вичавлюють добру олію, а також роблять особливу халву.

СЕПІЯ — головоногий молюск, який у небезпеці випускає з себе дуже густу захисну коричневу фарбу; сепією називається й сама фарба, одержувана з молюска.

СОРГО — трав'яниста злакова рослина.

СТАТЕР — золота або електронова монета в Стародавній Греції: дорівнювала двом, іноді — трьом драхмам.

ТАЛАНТ — у стародавньому світі — грошово-розрахункова та вагова одиниця; в різних країнах і містах талант коливався від 26 до 30 з гаком кілограмів, дорівнював 60-100 мінам; талант золота коштував 10 талантів срібла.

ТАРТАР — оточена потрійними стінами темряви й заліза прірва під гадесом, куди Зевс увергнув своїх найзапекліших супротивників: рідного батька, інших титанів.

ТЕСМОФОРІЇ — або «фесмофорії» — жіноче триденне свято на честь Деметри Законодательки; справлялося щороку з 11 піанепсіона (3 листопада) в Афінах, Фівах та інших містах.

ТЕХНІТАР — або «техніт» — ремісник, майстер, знавець своєї справи (з грецької).

ТИРАН — правитель, що добувся до влади насильницьким шляхом.

ТРІЄРА — бойовий (переважно) корабель із трьома, розташованими один над одним, рядами весел на кожному борту; найбільші трієри вміщували до 350 веслярів та воїнів.

ТРОНОС — або «трон» — стілець, крісло (з грецької).

ТРОЯНСЬКА ВІЙНА — війна між греками-ахейцями та громадянами міста Трої (Іліона); почалася через викрадену троянським царевичем Парісом спартанську царицю Елену (Єлену) й тривала десять років (близько 1260-1250 рр. до н. е.).

ФАЛАНГА — У Стародавній Греції, а пізніше — в Македонії та Римі — щільно зімкнутий бойовий лад важкоозброєної піхоти (гоплітів); кількість рядів — 8-16, іноді до 25; кількість бійців в одному ряді — до 1000.

ФІБУЛА — шпилька, заколка, пряжка (з грецької).

ФЛЕГМА — слиз (із грецької).

ХЕЛАНДІЯ — однорядний весельний човен (із грецької).

ХЛАМИДА — верхній чоловічий одяг у стародавніх греків: плащ, накидка, мантія.

ЦІНВАД — міст, який, за переконаннями стародавніх персів, сполучав береги нашого й потойбічного світу. Щоб душа померлого не блукала ярами та нетрищами, їй треба було допомогти розшукати той міст; цьому сприяли священні пси й увесь складний обряд поховання.

ШАХІНШАХ — Шах шахів, Цар царів; титул монарха в Стародавній Персії та в Ірані аж до останніх років, коли країну було проголошено Ісламською Республікою.

ШУМЕРИ — прадавній народ, який заселяв Південну Месопотамію в V—II тисячоріччях до н. е. На думку відомого словацького вченого й письменника В. Замаровського, шумери не були семітами, які